Загреб: ТОП-15 памʼяток столиці Хорватії

Градец

Градец, розташований на невеликому пагорбі, у Середньовіччі приваблював майстрів, ремісників і торговців. Сьогодні він відомий як Горні-Град — один із головних історичних районів столиці Хорватії, Загреба, який і досі зберігає атмосферу минулих століть. Його затишні бруковані вулички ідеально підходять для неспішних пішохідних прогулянок.

Адміністративно-культурним ядром району є площа Святого Марка, названа на честь розташованої поруч церкви. Тут зосереджено чимало знакових об’єктів, зокрема Хорватський парламент і Конституційний суд. Від площі бере початок вулиця Радічева: підіймаючись нею вгору, ви дістанетеся Кам’яних воріт. У середньовічні часи саме через них здійснювався в’їзд до міста.

Нижнє місто

Схили пагорба з'єднують Верхнє Місто з Нижнім, яке також вважається частиною історичного центру Загреба. Потрапляючи до Нижнього Міста, ви одразу відчуєте його особливий дух та вільний характер. Тут ви більше не зустрінете звивистих середньовічних вуличок: широкі проспекти і величні неокласичні будівлі прийдуть на їх зміну.

У просторому Нижньому Місті знаходиться більшість найпрестижніших готелів та музеїв (про які ми обов'язково розповімо нижче), оточених садами та парками упереміж з масою чудових ресторанів, кафе, бутіків та великих торгових центрів.

Максимірський парк

Втомившись від галасливого центру, жителі та гості Загреба вирушають до Максимірського парку.

Тут можна прогулятися доглянутими алеями, помилуватися квітниками і провести час біля озер. Парк став окрасою Загреба у XVIII столітті. На його території є багато історичних пам'яток: кілька павільйонів, Швейцарський будинок, бельведер, а також скульптури. Частина Максимірського парку – Ботанічний сад, де виростають 1000 рослин із різних точок світу.

Загребський кафедральний собор

Повна його назва — собор Вознесіння Діви Марії та Святих Стефана та Владислава. Будівництво однієї з найкрасивіших споруд Загреба розпочали 1093 року, а закінчили майже через два століття, 1217-го. На жаль, через три десятиліття собор було зруйновано військами Монгольської імперії та відновлено до кінця XIII століття. Потім будинок кілька разів страждав від землетрусів та пожеж.

Його витончені шпилі, виконані у неоготичному стилі, з'явилися під час реконструкції після землетрусу 1880 року. Вони видніються практично з будь-якої частини міста та є однію з основних його туристичних візитівок.

Музей розлучень

Музей розлучень відкритий у чудовому барочному палаці у Верхньому місті Загреба – улюбленій туристами історичній частині столиці Хорватії.

Незвичайний заклад з'явився через одне розставання — розійшлися життєві шляхи загребських художників Олінки Виштиці її друга Дражена Грубішича. Пара вирішила зберегти пам'ять про добрі часи, зібравши колекцію з важливих під час їхньої історії кохання речей. А потім колекцію доповнили предмети з усіх куточків світу.

Вулиця Ткалчичова

Якщо ви хочете добре підкріпитися або посидіти в барі і насолодитися живою музикою, то вам треба на вулицю Ткалчичева. Ця вулиця просто створена для розваг, і її відвідування завжди перетворюється на кілька годин приємного проведення часу.

Приїжджайте на вулицю Ткалчичева вдень і поблукайте тротуарами з колоритними малоповерховими будівлями, прикрашеними мальовничими балкончиками, терасами і магазинчиками, що пропонують сувеніри та інші спокуси. А після заходу сонця вам запропонує свої послуги легіон ресторанів, кафе та нічних клубів.

Площа Бана Єлачича

Дорожній рух частково заборонено на цій центральній площі міста, що є улюбленим місцем зустрічей його мешканців та прогулянок туристів. «Частково» – бо єдиний транспортний засіб, якому тут зроблено виняток – це міський трамвай.

Хоча на площі все ще залишилися будинки, що вимагають вибіркової реставрації, ви відчуваєте її особливий, жвавий характер, що відображає змішання потоків розслаблених туристів із діловими зустрічами бізнесменів у десятках вуличних кафе.

Площу названо на честь правителя 19 століття графа Йосипа Елачича.

Ринок Долац

З самого ранку місцеві фермери заповнюють чисельні прилавки ринку Долац свіжим м'ясом, молочними продуктами, овочами та фруктами та безліччю надзвичайно смачних морепродуктів. Крім цього, на ринку багато ремісників, які пропонують самобутні хорватські вироби та сувеніри.

Місцеві жителі називають його «животом Загреба»: він не лише нагодує кожного, хто потрапив сюди, а й угамує вашу жагу пізнання хорватського менталітету та колоритної «ринкової» культури.

Археологічний музей

У Загребі не можна пройти повз Археологічний музей. Це головне сховище артефактів з усієї території Хорватії. У його колекції — давньоримські, доісторичні, грецькі та середньовічні експонати.

Найціннішими вважаються нумізматична колекція, етруські предмети (зокрема єдина з лляних книг стародавнього світу, що збереглися) і колекція зброї.

Кам'яні ворота

Єдина частина середньовічної фортечної стіни, що збереглася до нашого часу. У XIII столітті вона захищала від нападу Верхнє місто, яке називалося тоді Градец, про що ми вже розповідали вам вище.

У 1790 році сталася сильна пожежа, після якої чудовим чином вціліла ікона Діви Марії, що висіла біля входу до міста. Зараз усередині Кам'яних воріт розташована невелика каплиця, де можна побачити цю християнську реліквію, поставити свічку або просто перейнятися тишею та атмосферою умиротворення.

Цвинтар Мирогой

Це кладовище розташоване на пагорбі недалеко від історичного центру міста і вважається одним з наймальовничіших у Європі.

Витончені вхідні ворота з колонадою у стилі неокласицизм увиті диким виноградом, а на надгробках можна помітити імена відомих хорватських діячів науки, мистецтва, культури, політики та спорту.

Незважаючи на титул одного з найкрасивіших парків-цвинтарів, Мирогой уже кілька років перебуває серед об'єктів культурної спадщини під загрозою зникнення у списку організації Europa Nostra. Саме тому побачити його — великий успіх.

Галерея Штросмайєра

Була заснована хорватським єпископом Йосипом Штросмайєром у 1884 році. Інша назва цього музею – Галерея старих майстрів.

Єпископ був затятим колекціонером і протягом кількох десятиліть збирав полотна, які згодом передав місту.

Спочатку основу колекції складали картини флорентійських та венеціанських художників епохи Відродження. Нині у музеї можна побачити твори фламандських, німецьких, голландських та французьких живописців XIV-XIX століть.

Особливою цінністю є «Бащанська плита» — кам'яний манускрипт XI-XII століття. Це одна з найстаріших пам'яток у світі, написана з використанням глаголиці — першого слов'янського алфавіту.

Гора Ведмедниця

Ведмедниця завжди була символом Загреба, його захистом від загарбників та холодних північних вітрів.

Гірський масив – улюблене місце відпочинку місцевих жителів, вкриті буковими лісами схили – справжнє сховище від міського шуму. Ведмедниця густо вкрита трейлами, альпіністськими будиночками та історичними пам'ятками, фактично граючи роль заміського парку у диких декораціях.

Музей Мімара

Музей Мімара носить ім’я свого засновника — відомого хорватського колекціонера Анте Мімари, який майже все життя прожив в Австрії та повернувся до рідного Загреба на схилі літ. У 1980-х роках він вирішив подарувати місту значну частину своєї обширної колекції, для якої було відведено спеціально призначену величну будівлю.

У картинній галереї музею представлено близько 4 тисяч полотен, серед яких чимало відомих творів Каналетто, Рубенса, Гольбейна, Веласкеса, Гої, Моне, Ренуара та Дега. У музейних залах також зібрані унікальні історичні артефакти майже з усіх п’яти континентів, зокрема старовинний посуд і ікони.

Парковий комплекс «Ленуцієва підкова»

Якщо ви раптом забудете, що перебуваєте на території колишньої Австро-Угорської імперії, «Ленуцієва підкова» неодмінно нагадає вам про це. Дизайнер XIX століття Мілан Ленуці задумав просторово організувати зелену зону Нижнього міста так, щоб парки та сквери плавно переходили один в один, утворюючи форму підкови.

Наслідуючи подібні містобудівні прийоми в інших європейських містах, Ленуці прагнув підкреслити широкі простори Нижнього міста та його величну архітектуру. І хоча проєкт було реалізовано лише частково — повної підкови створити не вдалося, — у результаті з’явився чудовий ботанічний ансамбль із понад 10 000 видами рослин і кілька площ-садів, зокрема Зринєвац та площа Тіто.