Знайомство з новим місцем — це завжди хвилююча подія. Але й подорож туди, де вже побував, може бути не менш цікавою. Завжди приємно гуляти по вулиці з відчуттям, що все тобі знайоме, побачити, як розвивається місто, що змінилося, а що залишилося незмінним. Зробити фотографію на тому ж місці і порівняти з попередньою...

Моє перше знайомство з Віднем відбулося в липні 2011 року. Однак погуляти довго не вийшло — всього-то часу 3 години між рейсами. Але це була любов з першого погляду. І тепер, через кілька років, я знову відвідала це місто.

Незважаючи на те, що багато хто Відень називає звичайною європейською столицею, вона чарує і закохує в себе

Незважаючи на те, що багато хто Відень називає звичайною європейською столицею, вона чарує і закохує в себе. Багата історія, яка налічує тисячоліття, особлива атмосфера спокою та вселенського щастя, дружелюбні місцеві жителі, ввічливі туристи і, звичайно ж, неймовірна кількість чудових пам'яток — ось саме те, що робить це місто таким незвичайним.

Перше місце, яке ми подивилися, — Віденська Державна Опера. Неймовірної краси будівля, ще на підході до якого відчуваєш енергію цього місця, настрій покращується, з'являється посмішка на обличчі.

У будь-якому місті є знакові місця, які зазвичай рекомендують для відвідування. Cafe Sacher — одне з таких. Там подають відомий на весь світ шоколадний торт «Захер», винайдений австрійським кондитером Францем Захером (власне, в свою честь кондитер торт і назвав).

Народу в кафе було неймовірна кількість, і майже всі робили однакове замовлення — кава по-віденськи і торт «Захер». Хоча ми й не пішли по такому стандартному шляху, місцем все одно залишилися задоволені. По-перше, дуже зручне розташування — недалеко від Віденської Опери, варто лише завернути за ріг. По-друге, ввічливі офіціанти, недовге очікування, незважаючи на великий потік людей, ну і, звичайно, смачна їжа.

Від Cafe Sacher до однієї з найжвавіших вулиць Відня, Kartner Strasse, — рукою подати. Велика пішохідна вулиця тягнеться до самої площі Святого Стефана. Вулиця ця з давніх часів є торговою, але вона приваблює не тільки різноманітністю брендових магазинів, антикварних і сувенірних крамниць, але й багатою архітектурою. Кожна будівля дихає історією. Ми пройшлися тут двічі — вдень і ввечері, і обидва рази вулиця виглядала по-різному — саме в цьому її чарівність. У вечірній час вона трохи нагадала мені Московський Арбат — така жвава, така ж динамічна і приваблива.

Вулиця виходить безпосередньо до Stephanplatz — історичного центру Відня. Головною його визначною пам'яткою є, звичайно ж, знаменитий католицький собор Святого Стефана. Виявляється, він був відбудований заново після пожежі в 1945 році. Внутрішній інтер'єр майже повністю згорів, довелося відновлювати все, включаючи і орган, який зараз називають найбільшим в Австрії.

Цікаво, що в Європі площі відрізняються від нашого розуміння цього слова. Наприклад, храми в нас зазвичай видно з далекої відстані, задовго до підходу до площі. А в європейських містах часто всі будинки побудовані тісно один до одного, тому навіть такий величезний собор через кілька кварталів вже майже не видно.

Будівля собору Святого Стефана — велична, вражає красою як зовні, так і всередині. У минулий свій приїзд до Відня у 2011 році ми туди не заходили, просто обмежилися кількома знімками зовнішнього вигляду. В цей же раз ми пройшли всередину. Там якраз проходила служба, парафіяни сиділи на лавках і слухали промову священика.

Побродивши трохи по самій площі, ми вийшли на ншу найбільш відому пішохідну вулицю у Відні — Graben. Вона більш широка і менш завантажена, ніж Kartnerstrasse. Теж вельми симпатична вуличка. З давніх часів вважається найдорожчою у Відні. Висока колона в стилі бароко називається Чумної або Колоною Святої Трійці.

Взагалі, у таких європейських містах архітектура вражає, фасади і кути будинків просто неймовірної краси. Створюється відчуття нереальності, здається, що таку красу неможливо створити руками людини.

Дійшовши до кінця Graben, можна зайти в знаменитий австрійський магазин делікатесів Julius Meinl. Поряд з ним є й Cafe Julius Meinl, де можна замовити смачні десерти.

Якщо повернути ліворуч і йти весь час прямо — потрапляєш на площу Michaelerplatz і через неї на комплекс площ, палаців і садів Hofburg. Місце дуже гарне, це неймовірне відчуття — гуляти серед тих місць, біля тих будинків, які були побудовані так давно.

Друге знакове місце, де можна пообідати, — це Cafe Landtmann. Воно розташоване зовсім недалеко від Hofburg, потрібно пройти через парк до Burgtheater і обігнути його зліва. Легендарний заклад було відкрито в 1873 році, але популярно воно й досі. Традиційне старовинне віденське кафе. Цікавий інтер'єр, смачна їжа і зручне розташування.

Щоправда, тут з нами були трохи менш привітні, ніж в Cafe Sacher. Можливо, це через більшу завантаженість, але це ні в якому разі не вплинуло ні на якість їжі, ні на атмосферу закладу. Цікава й незвичайна подача, на перший погляд, традиційних страв також гідна поваги і захоплення.

Ще по дорозі в Cafe Landtmann ми помітили якийсь рух на протилежному боці біля Rathaus і вирішили після обіду перебігти дорогу і подивитися, що там відбувається. Виявилося, що це ковзанка, величезний льодовий майданчик! Можна було взяти ковзани напрокат, випити гарячого глінтвейну, перекусити або просто постояти на оглядовому майданчику і поспостерігати за тим, що відбувається на льоду.

Власне, все, що нам залишалося — це відстояти величезну чергу за квитками, потім за ковзанами, взяти ключ від шафки, перевзутися і, нарешті, піти на лід! Будучи не зовсім готовими до того, щоб кататися,  але в найкращому настрої ми близько години провели на ковзанах! Після того ми були трохи втомлені, але шалено щасливі.

Залишалося останнє місце, яке хотілося відвідати, — знаменитий будинок Хундертвассера. Це не просто туристичне місце, а справжній житловий будинок. Але він неймовірний: яскраві кольори, химерні форми, хвилясті і вигнуті лінії, хаотичне розташування вікон. Чимось нагадав мені стиль Гауді в Барселоні. Весь будинок асиметричний, зарослий зеленню, ні один фрагмент не схожий на інший, навіть два сусідніх вікна відрізняються за формою і розміром.

Після цього, ми повернулися назад на Stephanplatz, повечеряли, трохи походили по магазинах і поїхали на автовокзал. Поїздка дуже сподобалася, Відень прекрасне місто, з багатою історією, красивою архітектурою, а найголовніше — з неповторною атмосферою.

Стежити за поїздками Дарини можна в її блозі.

Дешеві квитки до Відня ви завжди можете знайти на tripmydream.