Я подорожую з 14 років. Хоча мій перший автобусний тур до Угорщини зараз з натяжкою назвала б подорожжю, однак саме та «перша доза» викликала звикання. У якийсь момент захоплення навіть перетворилося на маніакальний стан: щомісяця мені неодмінно потрібно було кудись їхати. Фактично всі гроші, які я заробляла, — витрачала на поїздки.

З часом кількість переросла в якість. Мені захотілося контрастів — подорожі стали більш тривалими і далекими: Азією, Карибами, Америкою... Так все почалося і навряд чи зупиниться! Я побувала в більш ніж 50 країнах і зараз проводжу в Україні лише третину свого часу. На цьому захопленні виросли і мої проекти — тревел-блог Siniciliya і агентство Travel Mode On.

Його ми знайшли зовсім випадково на Філіппінах. Ми з чоловіком шукали житло, а з ним там, насправді, проблеми: пропонують в основному або щось надзвичайно дороге, або занадто вбоге. В пошуках пристойного варіанту ми заїхали на поле і побачили на обриві скелі віллу в іспанському стилі (Casa Santa Barbara). Від неї вниз до пляжу прокладені сходи. Там така атмосфера, що ми відразу зрозуміли — це наше місце!

Індія — про неї я можу говорити годинами. Вперше я їхала туди без особливих очікувань, а вийшло так, що по вуха закохалася в цю країну і поверталася туди ще п'ять разів.

Індія — це країна з дуже «швидкою» кармою. Там просто неможливо думати погано — думки негайно тебе «наздоженуть». Мені вдалося пізнати всі контрасти Індії, від злиднів до палацових вечірок, і ці спогади не можна порівняти з усіма очікуваннями.

Згадався відразу ж Освенцим. Я б ні за що не повернулася туди ще раз, але це місце однозначно потрібно відвідати, щоб відчути і зрозуміти, на які жахи здатні люди і чого ні в якому разі не можна допустити знову.

Ми подорожували Домініканською республікою, і я дуже хотіла потрапити в сусідню республіку Гаїті, де панують цілковиті злидні, голод і бандитизм (щоб дізнатися про всі жорстокості життя гаїтян, перегляньте документальний фільм «Cite de Soleil» / «Місто сонця»). Незважаючи на те, що Домінікана і Гаїті знаходяться на одному острові, вся краса і природні багатства зосередилися в домініканській частині, а в Гаїті — бруд і розруха, навіть жодного красивого пляжу немає. Взагалі, вона вважається чи не найнебезпечнішою і найагресивнішою країною у світі. Але мені все одно хотілося там побувати, на щастя, напевно, друзі мене не пустили.

Мене дуже надихнула подорож по США! Це країна великих можливостей. Туди варто їхати за особистісним зростанням і щоб навчитися розуміти цінність твого часу й ідей. Якщо будеш працювати і прагнути до чогось — тобі обов'язково воздасться. Є дві країни, які мене змінили — це Індія та Америка. Перша навчила прийняттю, а друга — масштабу можливостей.

Через фотографію мені легше спілкуватися зі світом. Це свого роду імпресіонізм: те, що вразило, легше передати іншим через картинку. У подорожі беру з собою лише одну камеру і намагаюся ловити «ідеальний момент», який би був квінтесенцією моїх вражень від подорожі.

Моя місія — надихати інших. Адже багато хто (особливо жінки) здатні на більше, ніж вони звикли думати про себе. Навіть подорожі до далеких країн для них — нездійсненні, недосяжні мрії усього життя. Я ж своїм прикладом хочу показати, що світ  — ось він — на відстані простягнутої руки. І все можливо!

16-18 травня у Києві, в Spivakovska ART:EGO culture center (вул. Саксаганського, 59б), пройде моя виставка The Moment. На відкритті виступить відомий піаніст Павло Ігнатьєв. Також на гостей чекає безліч сюрпризів і подарунків.

Обережно! Є висока ймовірність, що після відвідування виставки ви захочете вирушити в подорож :)