Що ви знаєте про Патагонію? Коли я зібралася туди їхати, я тільки знала, що це в Південній Америці, і щось там про Патагонію було у Жюля Верна. Глибокі знання, чи не так?

Зате тепер я не можу говорити про цей чудовий край інакше, ніж з придихом і прискореним серцебиттям. Патагонія — це величезна частина Південної Америки, точних кордонів якої ніхто не назве. Вона особлива, сувора, прекрасна і дуже різна. Патагонія привільно розташувалася на території Аргентини і частково Чилі. Щоб вибудувати ідеальний маршрут, важливі три пункти: гарне похідне спорядження, включаючи намет і газовий пальник, багато часу й орендована машина.

Але навіть якщо виключити намет з машиною й обмежити час, все одно вийде подорож, яке запам'ятається на все життя.

Отже, що ми встигли побачити і що я однозначно рекомендую подивитися?

Край Світу, Аргентина

Це так романтично називають найпівденніше місто Землі — Ушуаю. Південніше вже Антарктида. Найчудовіше в Ушуаї навіть не те, що це мало не край світу та місце зустрічі Тихого й Атлантичного океанів; не кити, пінгвіни і морські леви, і навіть не королівські краби. Поруч з Ушуаєю знаходиться національний парк Вогняна Земля — неймовірної краси мозаїка з озер, заток, гір і лісів. Але нехай прикметники «південний» і «вогняний» вас не обманюють: цей край суворий, холодний.

На самому початку тутешньої осені ми потрапили під дощ, град, сніг — і все це з сильним вітром і різницею в кілька хвилин. І хмари, хмари, хмари. Зате коли визирає сонце, природа стає сліпуче прекрасною. І щоб насолоджуватися цією красою, якраз і потрібний хороший трекінговий одяг з мембраною, інакше в перші ж хвилини прогулянки промерзаєш і промокаєш і стає вже не до милування краєвидами. Така вона — Патагонія.

Ель-Калафате, Аргентина

Якщо проїхати за картою кілометрів на 700 вище, то потрапляєш у Ель-Калафате — серце аргентинської Патагонії. Невелике містечко служить відправним пунктом для екскурсій і прогулянок національним парком Los Glaciares. Навколо міста лежать пилові пампаси, і пейзаж зовсім не схожий на Вогняну Землю, хоча він теж самобутній і красивий. Перше, що обов'язково потрібно побачити, — льодовик Періто-Морено. Це 60-метрова стіна, від пронизливо блакитного до білого та мармурового відтінків льоду, що повільно спадає в неприродно синє озеро. Видовище настільки захопливе, що легко втратити лік часу, споглядаючи цю велич. Періто-Морено можна роздивлятися з суші, з води, стоячи прямо на ньому і, напевно, навіть з повітря. Мені більше сподобалося з суші. Концентрація туристів на квадратний метр в рази нижча, ніж на катері, і інфраструктура дуже добре розвинена.

Далі можна відправлятися до селища Ель Чалтен. Звідти стартують треки до різних місць, найвідоміші з яких Laguna Torre і Laguna de los Tres. Лагунами тут називають озера. Дорога до них дуже і дуже мальовнича, а для самих озер найбільш підходяще слово — неземні. Laguna de los Tres розташована біля знаменитої гори Фіцрой, і краєвид на неї відкривається просто приголомшливий. Жодна фотографія і жодна розповідь не зможуть передати відчуття від побаченого на власні очі. Не дарма цей маршрут вважають must-see будь-якої подорожі до Південної Америки.

Торрес-дель-Пайне, Чилі

Для багатьох мандрівників синонім чилійської Патагонії — національний парк Торрес-дель-Пайне. Це величезна територія з лісами, степами, горами, річками, озерами і льодовиками, що практично не зачеплена людиною. За кожним поворотом тут своя кліматична та географічна зона і величезна різноманітність пейзажів і ландшафтів.

Таку дику і непокірну природу важко собі уявити. Візитна картка парку — це сильний вітер. Ти розумієш, що це таке, коли у твою машину починають летіти вівці. В нас, на щастя, не летіли, але в особливо вітряний день у мене було відчуття, що мене саму зараз підніме і понесе в найближче озеро. Незважаючи на це, найкращий спосіб оглянути парк — це п'ятиденний маршрут з ночівлею в наметі. Кемпінгів там достатньо, і вони добре організовані, тоді як притулків — лише кілька, але вони дуже дорогі. До того ж, єдиний спосіб зігрітися — це йти, от і виходить поєднання приємного з корисним. Але всі ці труднощі з лишком компенсуються побаченим!

Карретера Аустраль, Чилі

Якщо говорити про незаймані цивілізацією місця, то не можна пройти повз чилійський регіон Айсен. Ось де можна насолодитися первозданною красою і відсутністю людей! А ще, якщо врахувати, що тут немає небезпечних змій і великих хижаків, то айсенська «глибинка» стає ну дуже привабливим напрямком для тривалих мандрів. Щоправда, може статися виверження якого-небудь вулкана, але у чилійців великий досвід у таких ситуаціях.

Між лісистими Андами та Тихим океаном проходить знаменита дорога Carretera Austral, вона ж Ruta 7, вона ж «дорога Піночета». Це дуже гарний маршрут. Його оточують гори і льодовики, фіорди й озера, термальні джерела й унікальні ліси. Від ландшафту настільки віє старовиною, що я майже очікувала побачити птеродактиля. Через те, що населення там майже немає, з громадським транспортом туго, і багато чого ти не побачиш. І щоб розкрити всі секрети і принади Карретери, потрібна мобільність і багато часу. На машині і з наметом можна заночувати в будь-якому кемпінгу, яких вздовж дороги достатньо. На жаль, у нас не було ні машини, ні часу, але зате ми побачили одну з головних пам'яток Карретери — Мармуровий собор. Так називаються красиво виточені водою і вітром прибережні скелі на озері Генерала Каррери. На фотографіях вражає більше, ніж наживо, зате саме озеро й околиці прекрасні.

Це тільки ті місця, де я побувала. Є ще інша, степова Патагонія в Аргентині, є пінгвіни і кити в південній чилійській Патагонії, є лижні курорти Барілоче, круїзи фіордами, риболовля в гірських озерах і експедиції Південним льодовим щитом. Мабуть, там можна залишитися на десятиліття — і не набридне. Ми навіть таких людей зустрічали. А ще в цих краях чудово годують. По всій Патагонії готують смачну баранину асадо, засмажують озерного лосося. У чилійській частини прекрасні морепродукти, а місцеве пиво не поступається німецькому. Вважається, що якщо з'їси ягоду калафате, яка дала назву вищезазначеному місту, то обов'язково повернешся. І мені легко в це віриться.

Замовте прямо зараз авіаквитки Київ - Сантьяго за найвигіднішою ціною — від 667 євро, і починайте готуватися до найнеймовірнішої подорожі!

Читайте також:

Непал — всі поради для тих, хто збирається піднятися на Дах світу

У гонитві за адреналіном: Куди їхати, якщо ви хочете спробувати себе в екстремальному спорті?

Ангкор-Ват: путівник по найбільшому храму в світі