Внизу, під крилами літака, по всьому горизонту мільярди вогнів. Літак йде на посадку, залишається 5 хвилин до зустрічі з землею. Вогні все ближче і виникає відчуття, що все це — величезний комп'ютер, величезна мікросхема, а тобі судилося стати ще одним бітом інформації міста. Ввібрати очима, відчути дотиками, описати словами.

У голові легка ейфорія і туман: 18 годин перельоту, пересадка в Стамбулі, два келихи вина в літаку і перегляд трьох довгих фільмів під час трансатлантичного перельоту. Я іду м'яким ворсом килима, попереду — паспортний контроль і величезна аргентинська черга. Моя перша в цій країні. Пізніше я зрозумів: якщо раптом треба стати в чергу з аргентинцями, це буде завжди довго і неквапливо. Так що запасіться томиком Кортасара, вдихніть глибоко, змиріться, що вам ще чекати і чекати, помножте все на два і... розслабтеся.

Якщо ви турист і у вас є зворотний квиток, можна не переживати — 90 безвізових аргентинських днів вам забезпечені. У мене ж квиток був в один кінець, новий біометричний паспорт ще без жодної печаті, і це змусило мої долоні спітніти, а серце битися прискорено.

Тут, мабуть, перша порада: коли міняєте паспорт для закордонних поїздок, не поспішайте викидати старий. Ваша візова історія може багато розповісти та допомогти при проходженні прикордонного контролю. Наприклад, те, що ви добропорядний турист і не збираєтеся залишитися нелегалом у країні. Так легше отримати заповітний штамп. А ще краще, коли є і зворотний квиток, і бронь готелю (яку потім можна скасувати).

Міжнародний аеропорт Есейси, куди прилітають рейси з Європи, знаходиться неподалік від міста, за 40 хвилин. Ходять кілька міських автобусів, щоправда, повільних, але з недорогим проїздом. Є і швидкі автобуси компанії Tienda Leon (http://www.tiendaleon.com/resultados/busqueda/bus/), які коштують 200 аргентинських песо, що за нинішнім курсом — 13-14 американських доларів.

Я поїхав на міському автобусі — за 10 песо. Щоб скористатися перевагою муніципального транспорту, необхідно купувати картку SUBE, якою можна розплатитися в автобусах, метро та міських поїздах. В аеропорту вона продається в кіосках 25 horas. Там же стоять термінали для її поповнення (сотні песо, наприклад, вистачить надовго).

Маршрут 86 проходить через центр, щоправда, дорога може зайняти дві години. Зате з вікна автобуса аргентинська столиця відкривається у всій красі: тут і спальні райони околиць, і старий центр міста з ветхими будинками XIX століття, і величезна площа з палацом Конгресу. Міський транспорт тут дуже зручний, автобуси ходять цілодобово, так що доїхати пізньої ночі — не проблема. Хіба що доведеться почекати довше, ніж зазвичай.

Деякі аргентинці говорять, що таксі краще не користуватися — можуть обдурити. Крім накрутки лічильника, є ще і страшенні негідники, які візьмуть ваші сто песо, спритно поміняють їх на фальшивку і скажуть, що це ви підсунули. Тому перед розрахунком добре б сфотографувати номер купюри на телефон, і якщо вас починають «розводити», сміливо показуйте фото і говоріть, що викликаєте поліцію. А поліції вони бояться. Але якщо вже хочете їхати з комфортом, то краще за все беріть Über.

Зупинитися у Буенос-Айресі, будучи там вперше, найкраще у центрі, наприклад, у районі Сант-Тельмо, де є безліч хостелів, кафе і барів. Саме місто — досить різне від району до району. Є тусовочний Палермо і престижний Пуерто-Мадеро, багата Реколета та туристична Ля-Бока. Є душевний район Тігре, де багато зелені та води.

Про все це, про невідомі місця Буенос-Айреса, про інші цікаві місця Аргентини й усієї Південної Америки — в наших наступних статтях!

Дешеві авіаквитки з Києва до Буенос-Айреса на сайті tripmydream — замовте онлайн!

Читайте також:

Будапешт — місто, якому варто було дати другий шанс

Генуя — несподіване знайомство з серцем Лігурії