Маршрут по Майорці: ідеальний рецепт іспанських канікул

На блакитної гладі Середземного моря розкинувся один з найкрасивіших архіпелагів планети – Балеари. Він складається з чотирьох великих островів і сотень маленьких. Хоч раз в житті ви швидше за все чули такі назви як Ібіца, Форментера, Майорка та Менорка. Ця стаття буде корисна в першу чергу самостійним мандрівникам, а так же нагоді всім тим, хто не ходить второваними туристичними стежками, а воліє щось особливе. Я поділюся з вами своїми знахідками та враженнями про фантастичному острові – Майорці.

На острові є великий аеропорт, який знаходиться поряд зі столицею острова Пальмою (код аеропорту PMI), в який літають рейси зі всієї Європи і не тільки. У великому розмаїтті представлені lowcost-перельоти.

Виходячи з цих причин я намагаюся на короткі проміжки часу брати машину в місцевих прокатах за готівку. Виходить трохи дорожче, зате без неприємних сюрпризів. До речі, на Майорці машина потрібна обов'язково – острів досить великий і різноманітний,тому на авто пересуватися по ньому набагато легше.

На Майорку йдуть пороми з усіх великих портів узбережжя Іспанії і прилеглих островів. Ви без праці зможете потрапити сюди як з Барселони або Валенсії, так і з сусідньої Ібіци і Форментери.

Ідеальний, на мій погляд, варіант – це круїз по Балеарам. Це дійсно залишиться в пам'яті на довгі роки, як одне з кращих в житті подорожей. Благо індустрія яхтингу розвинена чудово і кількість варіантів взяти човен в чартер просто величезна.

Столиця і найбільше місто острова. Тут гармонійно поєднуються старовинні квартали з вузькими вуличками і широкі проспекти з величезною кількістю модних бутиків, ресторанів і кафе. Прогулянку варто почати з набережної, що межує з штучним озером і підноситься над ним старовинним собором. До речі, реконструкцією собору керував свого часу Гауді, на замовлення церкви. Собор варта окремої уваги, не полінуйтеся зайти всередину.

Після чого прямо від самого собору можна найняти екіпаж і проїхати по старовинному центру на кареті, все як в середні століття. Мірний стукіт копит по бруківці і колорит місцевої архітектури переносять у часи середньовічної Іспанії.

Ближче до вечора у Вас швидше за все виникне питання "де смачно повечеряти?". Рекомендую два місця на вибір.

Друге заклад – це італійський ресторан Cafe Murada, що розташувався на стіні старої фортеці. Тут приголомшливо крута кухня, адекватні ціна і дуже ввічливий персонал. Особливо рекомендую спробувати у них сангрію. Є в ній особливий секрет, який робить напій дуже смачним. Без перебільшення – найсмачніша сангрія, що я пробував.

Сольер розташований в гірській частині острова і дорога до нього пролягає через невеликий перевал. Місто умовно розділений на дві частини – старовинний центр і порт. Це місце просто рай для всіх, хто любить фотографувати. Тут особлива неспішна атмосфера. Кожен поворот, буквально кожен дворик, міст або будівля – ніби з листівки. Дістатися сюди можна на старовинному дерев'яному трамвайчику, який досі ходить на радість туристам. Я волів маленький кабріо і пройшов шлях від Пальми до Сольера самостійно, що і Вам рекомендую, дорога дуже красива.

Центр міста Сольер можна обійти за пару годин – він досить маленький, але неймовірно насичений. На фото зверху одна з місцевих вуличок, що носить горде ім'я вулиці Христофора Колумба.

Для тих, хто в душі пірат – Restaurante El Pirata. Тут вас посадять на бочку, наллють рому і наріжуть солонини на закуску. Круте і дуже колоритне містечко.

Ось ми і підібралися до найцікавішого. Тільки заради цього місця вже однозначно варто відвідати Майорку. Дорога до Порт де са Калобра – один з найкрасивіших в Європі серпантинів.

Якщо Ви пішли моєю порадою і взяли машину з відкритим верхом, то для пасажирів це буде відмінний бонус. Ну, а водію варто бути гранично уважним – дорога складна, вузька і звивиста, але однозначно варто.

По дорозі вам відкриється чимало цікавого. Раджу ненадовго зупиниться біля озер, а вже спустившись, у вас буде вибір повернути безпосередньо на Са Калобра або згорнути на Platja Tuent.

Пора розповісти вам про іншу частину острова. Пропоную вирушити в бік Порто Крісто, побувати в майстерні склодувів, відвідати підземні гроти і побачити один з найстаріших маяків на Майорці. Умовно вважаємо, що виїзд з боку Пальми, адже там основна дорожня розв'язка. Вибираєте направлення на Manacor. Першою зупинкою буде майстерня склодувів.

Крім майстерні в сусідньому будинку виставлені роботи майстрів. Чого тут тільки немає – від простих сувенірів, підсвічників у формі квітів, витончених глечиків і келихів до бра, світильників і люстр.

Далі шлях лежить через Манакор в бік Порто Крісто. Це дуже затишне невелике місто-порт, що розташувався навколо звивистій бухти. Точка на навігаторі стоїть крапка поряд з безкоштовною парковкою, знайденої нами по випадковості. Від неї можна пройтися вздовж набережної і яхт-клубу, поринувши у атмосферу цього міста.

Коли набридне гуляти, то змінивши точку дислокації на зазначену, ви потрапите до входу в підземні печери. Всього на Майорці близько 200 підземних печер з яких лише п'ять відкриті для відвідування,

Всередині Драконячої печери знаходиться шість підземних озер, найбільше серед яких – озеро Мартель є найбільшим підземним озером у світі. Особливого чарівництва печері додає світлова інсталяція в печерах.

Вибравшись з підземель сходіть до старовинного маяка. По всім Балеарским островів такі вежі маяки служили морякам і захисників острова.

Ще одне особливе місце – маяк на мисі Форментор. Дорога на маяк проходить через природний заповідник по серпантину. Ви побуваєте на одній з кращих оглядових точок острова, проїдете через соснові ліси і по дорозі катнете годинку на кайті. Справа в тому, що дорога до цієї пам'ятки йде через один з кращих кайт-спотів острова, де є кілька шкіл і прокат устаткування. Тому в якості першого орієнтира ми візьмемо точку на споті Kitesurf Mallorca SL.

Невеликі місцеві особливості притаманні цьому споту: зазвичай термальні вітру "включаються" після обіду. Тому планувати відвідування маяка варто з ранку, а по поверненню вже не поспішаючи катнути.

Далі їдемо уздовж пляжної дороги і піднімаємося на оглядовий майданчик Мірадор. Звідси відкривається самий видовищний і красивий вигляд з усіх, що попалися нам на Майорці. Більше кілометра стрімкого обриву і панорамний вид на кручі і Середземне море. Панорама на мільйон!

Не полінуйтеся і витратьте трохи часу, щоб звернути на бічну дорогу і піднятися до вежі. Вдосталь насолодившись видами вирушайте в бік маяка. Сам маяк не настільки примітний, як дорога до нього.

У кожній країні, де мені доводилося бувати, я найбільше ціную справжній місцевий колорит і традиції. Адже, по суті це і є та сама родзинка, те саме, що залишається надовго в пам'яті.

Іспанські гастробары – це окреме явище. Якщо на пост-радянському просторі такий тренд з'явився відносно недавно, то в Іспанії це вже давно традиція та місцеве надбання. Бари тут з історією, часто – сімейна справа передається з покоління в покоління.

Обід в Іспанії – це святе. Ніякі важливі справи аж до стихійних явищ природи не зможуть перешкодити іспанцям скуштувати покладених тапас, випити вина і поговорити з друзями за трапезою. Кілька годин. Тут взагалі ніхто нікуди не поспішає. Спочатку це дивно, але з часом вникаєш в цей розмірений темп і ставлення до життя з задоволенням. І справді, а куди поспішати? Як говориться: не поспішай, а то встигнеш.

Є в цих трапезах ще одна приємна сторона – чипито лікеру на травах, званого «herbas» (йербас). Чипито – це міра, зразок нашої стопки. Після обіду в будь-якому пристойному барі вам принесуть пару чарок і поставлять на стіл пляшку лікеру. За це не беруть плату – це комплімент від закладу. Чим заклад старше, тим більше дотримуються традиції і намагаються порадувати клієнтів чимось особливим. Під час обіду в ньому народу битком, люди навіть стоять на вулиці і чекають поки хтось закінчить трапезу і звільнитися місце. У цей час три сусідніх закладу в парі метрів – порожні.

Бажаю вам відмінно провести час на Майорці і передайте їй привіт!