Головне місто Литви — одна з найменших столиць Європи. Розташоване воно в місці злиття річок Вільня та Вілія, на самому південному сході країни. Цікаво, що Вільнюс — єдина європейська столиця, де 100% водопостачання забезпечують підземні джерела.
Населення Вільнюса становить близько 600 тисяч осіб (понад 60% із них — литовці). Місцеві жителі розуміють і говорять російською, однак перед поїздкою краще повторити англійську мову.
Давним-давно на місці сучасного Вільнюса шуміли густі ліси — птахів і звірів у них було безліч. Любив у цих краях полювати і князь Гедимін, правитель Великого князівства Литовського. Під час однієї з таких поїздок Гедимін заночував у лісі, і приснився йому дивовижний сон: ніби він полює на величезного вовка в залізних латах, випускає стрілу за стрілою, а вбити його не може!
Прокинувшись, Гедимін звернувся до старого жерця з проханням витлумачити цей чарівний сон. Старець був коротким у словах: саме тут, на горі, біля самого гирла річки Вільня, він звелів Гедиміну збудувати замок — такий же неприступний і могутній, як залізний вовк зі сну. Правитель послухався — і так сотні років тому виникло місто Вільнюс. До речі, туристи й досі можуть піднятися на легендарну гору Гедиміна й побачити руїни Верхнього замку.
Вперше місто згадується у XIV столітті — саме тоді Вільнюс був заснований Гедиміном і незабаром став столицею Великого князівства Литовського. Потім литовська столиця встигла побувати частиною Російської імперії та Польщі, 1939 року увійшла до складу СРСР, і лише 1990 року Вільнюс нарешті «очолив» незалежну Литву.
Звичайно, такий багатий історичний досвід не міг не залишити слідів у міській культурі — у Вільнюсі є й рештки середньовічних замків, і барокові церкви, і пам'ятки соціалістичної доби.
