Де знаходиться Альгеро
Курортне місто розташувалося на півночі Сардинії. Він займає п'яте місце за кількістю населення та третє місце серед міст, де знаходяться університети для іноземців, після Кальярі та Сассарі.
Населення Альгеро близько 43 000 осіб. Рідною мовою вони вважають італійську, але багато вільно розмовляють каталанською (альгерською діалекті) або ж сардинською. Місцеві жителі, а віднедавна і деякі туристи, називають своє місто «Барселонета», що означає «маленька Барселона».
Історія Альгеро
Свою історію це місто Сардинії розпочинає ще з IV тисячоліття до н.е., коли тут розташовувалися поселення фінікійців. Також тут були знайдені залишки споруд — будинків гігантів.
Офіційно місто Альгеро було засноване у 1102 році родиною Доріа. У ті часи воно виконувало виключно функцію порту. А все тому, що населений пункт мав важливе стратегічне значення і не мав проблем із прісною водою. Досі в багатьох будинках Старого міста збереглися середньовічні колодязі.
Як і кожне місто, Альгеро має свою криваву історію, але його особливістю є те, що ніде більше в Європі ви не знайдете такої кількості оборонних споруд і мурів, що збереглися до наших днів — а саме 80% бастіонів, які слугували захистом у Середньовіччі.
Місто намагалися захопити арагонці, генуезці та пізанці. Останнім навіть вдалося це зробити у 1283 році, але лише на один рік. Усім, хто зазіхав на цей ласий шматок, потрібно було подолати три рівні захисту Альгеро: неприступні коралові рифи, оборонні кораблі та сторожові вежі.
У 1353 році Альгеро все ж було завойовано Арагонським королівством і включено до його складу. Після цього сюди переселилися каталонці, які принесли з собою свою мову, що згодом стала місцевим діалектом. У 1702 році арагонське правління завершилося, і місто перейшло до П'ємонту.
Під час Другої світової війни у 1943 році місто сильно постраждало від бомбардувань, особливо його стара частина, тому багато храмів і церков довелося відновлювати.
