Не багато хто знає, що символом Валенсії є кажан. За легендою, саме це звірятко врятувало життя арагонському королю Хайме I — під час бою з мусульманами стріла, випущена в монарха, потрапила в кажана, що весь цей час літав навколо нього.
Є інша версія: кажуть, кажан сів на шолом короля Хайме, попередивши його про небезпеку. Як би там не було, городяни досі шанують це зубасте рукокриле звірятко — власне тому ми пропонуємо присвятити наш піший маршрут Валенсією пошукам того легендарного валенсійського кажана!
Почнемо маршрут Валенсією з площі Кориди — заодно подивимося на будівлю Північного вокзалу, виконану в дусі модерну. Його яскраві фасади приковують погляд своїми мозаїками — тут і вогняні зв'язки валенсійських мандаринів, і спекотні іспанки у традиційних костюмах, і навіть червоні 5-кінцеві зірки.
Наступна зупинка на туристичному маршруті Валенсією — міська мерія (розгляньте на фасаді кам'яного кажана, що причаївся) і вражаюча будівля Головпоштампту з поштовими скриньками у вигляді голів левів.
Продовжуємо прогулянку Валенсією біля Центрального міського ринку — між іншим, це найбільший ринок у Європі (він працює до 14:00, неділя — вихідний). Особливо вражає вибір морепродуктів — тут є все, включаючи живих вугрів та каракатиць.
Намилувавшись, переходимо до шовкової біржі, знаходимо найвужчий будинок у Європі та виходимо до вежі Святої Каталіни. Ну а завершити прогулянку рекомендуємо біля базиліки Пресвятої Діви Заступниці Знедолених — це одне зі значимих для валенсійців місць на карті міста.
Образ Богоматері-захисниці знедолених з'явився в далекому XV столітті, коли влада Валенсії заснувала психіатричну лікарню, а при ній — братство, покликане допомагати божевільним, сиротам та іншим знедоленим (таких було чимало, адже місто щойно пережило епідемію чуми).
З того часу Марія вважається покровителькою всіх валенсійців, городяни навіть придумали їй ласкаве прізвисько — Geperudeta, що перекладається, як «горбатенька».
Звідки взялася така дивна назва? Виявляється, раніше статуя Богоматері використовувалась у горизонтальному положенні — наприклад, її клали на труни померлих, щоби супроводити їх до місця поховання. Тепер же, коли статуї надали вертикального стану, її голова трохи нахиляється вперед — так і з'явилася Геперудета.
