Багато хто плутає гірськолижний курорт Стоу (Stowe Mountain) з парком Стоун Маунтін (Stone Mountain), в якому знаходиться величезна гора-моноліт, яка дала йому назву. Але кам'яна брила лежить неподалік Атланти у штаті Джорджія (США). А щоб зрозуміти, де знаходиться Стоу, треба перевести погляд трохи на північ від карти і знайти штат Вермонт. Там біля міста Стоу і розташувався один з найкрасивіших гірськолижних курортів США.
Містечко знаходиться в долині між двома горами: Спрус-Пік і Менсфілд. Остання вважається найвищою у штаті — 1 340 м. Звивисті довгі траси прокладені лісистими горами, які вкриті снігом з листопада по квітень. Діє у Стоу валюта США — долар (USD).
Дослідники вважають, що перші лижі пройшлися місцевими горами наприкінці ХІХ століття. У містечку Стоу, яке знаходиться за кілька кілометрів від нинішнього курорту, працювало лісозаготівельне господарство, тому людям часто доводилося пересуватися тут узимку на деякому подобі лиж. Перший спуск на справжніх лижах із місцевих гір заради задоволення здійснив 1 лютого 1914 року Натаніель Гудрич, бібліотекар Дартмутського коледжу. В архівах коледжу про цей факт зберігаються документальні свідоцтва.
Але історія Стоу як гірськолижного курорту починається з 1934 року. За часів Великої депресії президент Франклін Рузвельд створив Цивільний корпус охорони навколишнього середовища, куди набирали молодих людей. Керівником відділення у Вермонті став Пері Меріл, який набрав свою команду і з 1 листопада 1933 року став прокладати тут траси. Рівно через 20 років після дартмутського бібліотекаря, 1 лютого 1934 року першим прокладеною трасою спустився один з учасників патруля Пол Барквін. Тому прийнято вважати, що Стоу засновано 1934 року.
За два тижні до першого затяжного спуску у містечку офіційно відкрилася лижна школа, засновано лижний клуб гори Менсфілд та зареєстровано офіційний лижний патруль Менсфілда — один із перших у США. На початку сезону 1936 року тут відкрили перший бугельний витяг, а в середині ще один.
Курорт набирав популярності, і в 1938 році тут пройшла National Race. Охочих взяти участь була величезна кількість, і витяги з ними не справлялися. Окремі сміливці намагалися піднятися на гору на своїх автомобілях. У результаті застрягли в снігових заметах так, що деякі машини відкопали через кілька тижнів після завершення змагань.
Через два роки на курорті з'явився однокрісельний витяг — найдовша канатна дорога в США на той час. Але працював він настільки повільно, що своєї черги лижникам доводилося чекати щонайменше дві години. Проте підйомник успішно пропрацював до 1986 року. У 2000 році Стоу був повністю реконструйований з урахуванням вимог екологічних служб. При цьому частину спусків перейменовано на честь лижників, які організували курорт та прокладали тут траси.
