У Південно-Східній частині Європи розташована загадкова і тим самим дуже приваблива країна, де і знаходиться Бухарест — Румунія. Таємничий ореол їй забезпечила легенда про графа Дракула, а Бухаресту дісталася своя частка цих легенд. До речі, у перекладі з румунської назва міста перекладається як «Місто радості».
Вважається, що Бухарест заснований таким собі Букуром — місцевим пастухом. Він збудував тут невелику церкву, яка збереглася до сьогодні. Незабаром навколо неї утворилося невелике поселення, що розрослося на сьогодні до величезного міста, яке називається Бухарестом — столицею Румунії.
Перша документальна згадка пов'язана з ім'ям легендарного графа Дракули. 1459 року Влад Цепеш, якого згодом стали називати Дракулою, дарував звільнення від сплати податків та права на володіння ділянками землі у місті. Також до цього часу місцевість була призначена княжою резиденцією, на честь чого за вказівкою Цепеша було зведено оборонну фортецю.
Рівно 200 років знадобилося місту, щоб стати столицею Валахії. Костянтин Бринковяну повністю переносить сюди князівську резиденцію, а саме місто продовжує будуватися та розростатися. З'являються нові церкви, виділяються на окремі вулиці ремісничі цехи, зводяться заїжджі двори. З XVIII століття місто перейшло у володіння Оттоманської Порти. Але й у період він продовжив свій культурний, архітектурний і торговельний зростання.
Незважаючи на пожежі, чуму, повені та землетруси, Бухарест продовжував утримувати статус столиці, а також одного з найкрасивіших та найважливіших міст Південно-Східної Європи. Навіть газове освітлення прийшло сюди раніше, ніж у Берлін та Париж.
З ХІХ століття забудови міста зводилися у французькому стилі бозар, у якому характерні широкі площі та бульвари. А все завдяки тому, що місцеві архітектори навчалися у Франції. За прихильність до цього стилю Бухарест прозвали «Маленьким Парижем».
Однак з часів правління диктатора Чаушеску у місті наполегливо почали розвивати промисловість та відповідну інфраструктуру. З того часу Бухарест отримав спадщину у вигляді сірих однотипних залізобетонних будівель і прізвисько міста контрастів. Тут часто за монолітною бетонною брилою можна знайти витончену церкву XVII століття. Щоправда, останнім часом завдяки грантам ЄС комуністична спадщина поступово змінює свій залізобетонний вигляд.
Населення Бухареста сьогодні становить 1,8 мільйона осіб, 70% яких сповідують православ'я румунського штибу, по 6% — католицизм і протестантство, а ще 3% — грецьке православ'я. Державна мова — румунська, у туристичній сфері користуються англійською та французькою. На території міста ходить румунський лей – RON.
