По Європі на своєму авто: що потрібно знати, щоб все пройшло гладко

Ми склали короткий посібник для тих, хто збирається у першу поїздку на особистому авто в Європу.

Свобода, комфорт, впевненість — ось три слова, якими можна охарактеризувати автоподорож. Якщо, звичайно, ви заздалегідь дізналися про всі можливі несподіванки, які підстерігають водіїв по той бік кордону!

Що врахувати при плануванні поїздки на особистому авто в Європу?

1. Складаючи маршрут, переконайтеся, що ваша машина підходить для його втілення в життя. Наприклад, власникам позашляховиків може бути складно відшукати паркувальне місце і пересуватися по вузьких вуличках європейських міст. А малолітражки, незамінні в мегаполісах, іноді підводять на складних гірських дорогах.
2. Тверезо оцінюйте свої сили, особливо, якщо другого водія в компанії немає. Не влаштовуйте марш-кидки (500-700 кілометрів на добу — максимум, оптимально — близько 300), заздалегідь заплануйте зупинки і продумайте місця для ночівлі: забронюйте номер в готелі або дізнайтесь, де можна поставити намет.
3. Якщо їдете на декількох машинах, подбайте про те, щоб між водіями постійно був зв'язок. Досвідчені мандрівники стверджують, що оптимальний варіант — рації (тільки не забувайте їх заряджати), аджде спілкуватися по телефону в Європі досить дорого. Домовтеся про те, в яких проміжних точках будете зустрічатися, якщо хтось затримається в дорозі.
4. Пройдіть техогляд і укомплектуйте машину всім необхідним: запаскою, знаками аварійної зупинки, аптечкою і автокріслом для дитини.
5. Переконайтеся, що ваш автомобіль відповідає нормі «Євро-4». Це європейський екологічний стандарт, що регулює вміст у вихлопних газах шкідливих речовин в автомобілі або іншому транспортному засобі.
6. Якщо у вас автомобіль на іменних номерах, перетинати кордон ви можете тільки зі звичайними державними номерними знаками.
7. Якщо ви маєте намір виїжджати за кордон на кредитному авто, вам потрібно отримати для цього дозвіл банку.
8. Виїжджати за кордон на автомобілі може його власник. В'їзд за кордон на чужій машині здійснюється на підставі заяви власника транспортного засобу або документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортними засобами. Якщо у вас службовий автомобіль, а ви відправляєтеся в закордонне відрядження, тоді в обов'язковому порядку запасіться крім стандартного набору документів актуальним шляховим листом, наказом на відрядження на службовому авто та посвідчення про відрядження.

Водійське посвідчення і страховка

Водійські посвідчення, видані в Україні, дійсні у всіх країнах Віденської конвенції (а це більшість європейських держав). Тільки будьте уважні: раніше в Україні видавали права без строку дії, які зараз не є водійським посвідченням у країнах Європи. В такому випадку, вам просто потрібно буде замінити ваші права на права нового зразка.

Для переміщення на авто по території Мальти, Нідерландів та інших країн, які підписали тільки Женевську конвенцію, формально необхідно міжнародне водійське посвідчення (МВП) в доповнення до національного. На практиці його рідко перевіряють, але краще оформити, щоб уникнути неприємностей.

Обов'язково придбайте страховий поліс на машину. Він діє на території всіх країн Європи і стане в нагоді в разі ДТП для компенсації збитку постраждалій стороні. Придбати страховку можна в більшості провідних компаній України.

Платні дороги

Складаючи маршрут поїздки, звіртеся з картою платних магістралей, у країнах, що вас цікавлять. В Австрії, Угорщині, Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, Португалії, Сербії, Словаччини, Словенії, Хорватії, Франції, Чехії та Швейцарії доведеться платити за використання ряду автобанів. У Бельгії, Данії, Латвії, Литві, Нідерландах, Норвегії, Швеції та Естонії плата стягується тільки за проїзд по певних дільницях доріг, мостів і тунелів.

У Румунії наявність віньєтки (Roviniete) вимагається незалежно від типу доріг, її вартість — близько €3 на тиждень. Проїзд по деяких мостах, наприклад, Giurgiu-Rousse на кордоні з Болгарією, оплачується додатково.

Ті, хто не поспішає і хоче в дорозі насолоджуватися краєвидами, а не номерними знаками машин, які їдуть попереду, намагаються уникати автобанів і вибирають безкоштовні дороги. Якщо ви вирішили послідувати їх прикладу, врахуйте, що доведеться суворо дотримуватися маршруту. Знак, що попереджає про те, що попереду платна ділянка, часто видно вже тоді, коли звернути з шляху не вийде.

Для проїзду по платних дорогах Австрії, Німеччини, Болгарії, Молдови, Румунії, Словаччини, Словенії, Чехії та Швейцарії потрібна так звана віньєтка. Найчастіше вона являє собою наклейку, яка кріпиться на лобове скло з внутрішньої сторони. В деяких випадках потрібно вказати номер автомобіля. Придбати віньєтку можна в пунктах перетину кордону (цілодобово) або на АЗС. Вартість залежить від країни (в середньому €10-15 за тиждень), а от штраф за відсутність або неправильне використання (наприклад, якщо ви не приклеїли її у відповідності з інструкцією, а поклали на приладову панель) набагато більше — від €100.

В Угорщині та Румунії діють «електронні віньєтки» — інформація про оплату вноситься в базу, а ви отримуєте чек. В цьому випадку нічого кріпити на скло не доведеться.

Контролюють оплату співробітники транспортної інспекції та встановлені вздовж доріг камери відеоспостереження.

У Польщі система відрізняється. Перед в'їздом на платну магістраль потрібно отримати талон і зберігати його до кінця поїздки. Покидаючи цю ділянку дороги, ви заплатите суму, яка залежить від типу транспортного засобу і пройденої відстані.

Штрафи за порушення ПДР

Припустимо, ви подорожуєте по Чехії і вирішили спробувати місцеве знамените пиво, а потім сісти за кермо. Якщо вас зупинять, то оштрафують на €100-750. У цій країні нульова толерантність до алкоголю, в крові водія його бути не повинно. В Угорщині, Румунії і Словаччини ситуація аналогічна. У Норвегії, Польщі, Швеції та Естонії допускається 0.2 проміле, в Литві — 0.4, в Австрії, Бельгії, Німеччині, Греції, Данії, Ісландії, Іспанії, Італії, Латвії, Нідерландах, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Франції, Швейцарії і на Кіпрі — 0.5. Найбільш лояльними в цьому плані є Ліхтенштейн і Мальта з показником 0.8 проміле. До водіїв, стаж яких менше двох років, часто застосовуються більш жорсткі вимоги.

Ще одне поширене правопорушення — перевищення швидкості. На автобанах більшості країн дозволено розганятися до 120-130 км/год, у населених пунктах дозволена швидкість 50 км/год, за їх межами — 90 км/ч. Важливо пам'ятати, що іноді обмежується не тільки гранична, але і мінімальна швидкість — на деяких магістралях рухатися повільніше 60-70 км/год заборонено. Суми штрафів коливаються в широких межах: у Чехії це €40-400, у Польщі — €10-120, в Норвегії — від €80.

Пам'ятайте, що розлучитися з круглою сумою в більшості країн Європи доведеться і тим, хто розмовляє по телефону за кермом або не пристібається (це стосується і пасажирів), а також тим, хто перевозить дитину без спеціального автокрісла.

Також варто звернути увагу на такі нюанси:

• тип руху. У більшості країн Європи рух правосторонній, але на Мальті, приміром, вам доведеться перебудуватися і звикнути до їзди по лівій смузі;
• наявність на маршруті небезпечних ділянок, наприклад гірських «серпантинів»;
• вимоги до перевезення дітей в автомобілях;
• вимоги до наявності у машині знака аварійної зупинки, світлоповертального жилета, аптечки та вогнегасника. Як правило, вони поширюються тільки на резидентів, але запастися спецзасобами не завадить — хто знає, яка ситуація може виникнути на дорозі.

Паркування

Водії-іноземці часто попадаються на незнанні правил паркування і змушені платити штраф. Щоб цього не сталося, рекомендуємо дізнатися про всі варіанти і відшукати відповідні стоянки заздалегідь.

Розмітка в різних країнах використовується однакова, і запам'ятати основні правила нескладно: жовтою зигзагоподібною лінією позначаються ділянки, на яких не можна паркуватися, білою — ті, де можна безкоштовно залишити машину з 18:00 до 8:00 і платно в інші години, синьою — ті, де парковка платна з 8:00 до 18:00, решту часу вона дозволена тільки місцевим жителям з відповідними дозволами.

Всю необхідну інформацію (в які дні і час можна паркуватися, наприклад) ви знайдете на знаках. Поширені підземні стоянки, де про наявність там вільних місць зазвичай повідомляє табло над в'їздом. Безкоштовні парковки з обмеженим часом перебування часто є в центрі, близько основних визначних пам'яток і великих торгових центрів.

Штрафи за неправильну парковку досить високі: у Чехії, наприклад, доведеться заплатити від €40 до €80 (або €200-400, якщо ви залишили машину на місці для інвалідів), у Нідерландах — від €40. Вагомий аргумент на користь того, щоб заздалегідь вивчити законодавство країн, через які плануєте проїхати.

Дотримуйтесь правил і подорожуйте із задоволенням!