Два тижні в Європі: ідеальна подорож
Особисте враження
Два тижні в Європі: ідеальна подорож
Особисте враження
15 жовтеня 2016
АВТОР: Андрій Буренок
0
11 хв
Андрій та Юлія — мандрівники зі стажем. Тільки за останні кілька років вони встигли відвідати десятки країн. Цього літа самостійно вирушили в подорож Італією та Францією і поділилися з нами своїм маршрутом і враженнями.
Старе місто Варшави. Цікаво було прогулятися Старим містом, незважаючи на юрби туристів, посидіти в місцевому ресторанчику та скуштувати щось із національної кухні.
Варшава. Варшава під час Другої світової війни була повністю зруйнована і потім відновлена.

Спочатку була запланована подорож зі Львова до Бергамо, але через скасування рейсу довелося трохи змінити маршрут і купити квитки до Варшави (Авіаквитки Київ—Варшава), провести там одну ніч і полетіти далі до Бергамо.

Варшава: розчарування

Що відразу порадувало у Варшаві, так це безкоштовний і швидкий Wi-Fi в аеропорту. Далеко не в усіх європейських містах він є і працює нормально.

Варшава під час Другої світової війни була повністю зруйнована і потім відновлена. Довгий час вона перебувала в соціалістичному таборі, що позначилося в тому числі і на архітектурі міста.

Ми взяли автобусний тур, знайшли зупинку, скориставшись, до речі, рекомендацією TRIPMYDREAM. Але залишилися трохи розчарованими: автобус не був брендований, без кондиціонування, водій не говорив англійською. Лише один маршрут на півтори години присвячений історії міста та його участі у Другій світовій війні. Між пам'ятками, замість цікавої та пізнавальної інформації про місто, ми слухали музику — у цілому, абсолютно нікчемний тур.

Цікаво було прогулятися Старим містом, незважаючи на юрби туристів, посидіти в місцевому ресторанчику і скуштувати щось із національної кухні. Але в цілому це місто нічим особливо не здивувало, і на наш погляд, досить одного-двох днів для його відвідин.

Бергамо. Бергамо — зручний пункт прибуття для подальшої подорожі Лазурним узбережжям, хоча і саме містечко досить красиве та затишне.
Заправка Autogrill . Дорогою дуже зручно зупинятися попоїсти на заправках зі знаком Autogrill — там дуже смачні багети з моцарелою.

Бергамо: оренда машини та дороги

Бергамо — зручний пункт прибуття для подальшої подорожі Лазурним узбережжям, хоча і саме містечко досить красиве та затишне. Оскільки ми тут уже були, то відразу орендували машину для поїздки до моря. Про це хочеться розповісти окремо, може, комусь ця інформація буде корисною.

Спочатку ми бронювали машину на Rentalcars, але довелося робити скасування. В Італії обов'язково потрібно мати права нового зразка (пластикові) та кредитну (!) карту, у разі оренди дорогого авто — дві кредитні картки. В іншому разі можуть відмовити у видачі машини. Вийшло так, що ми бронювали на ім'я Юлі (пластикові права були на той момент тільки в неї), а кредитні карти оформлені на мене — незважаючи на те, що ми подружжя, отримати машину ми б не змогли.

Рекомендуємо орендувати машину у відомих брендів на зразок Avis, Hertz і подібних, а не в дрібних місцевих компаніях, хоча вони і пропонують ціни в 1,5-2 рази нижчі. Просто часто грішать тим, що потім можуть зняти з вашого рахунку штрафи за вигадані подряпини.

Краще убезпечити себе та взяти повну страховку (це коштує близько €30 на день): що б не трапилося з машиною, платити нічого не потрібно. Пункти оренди машин у Бергамо знаходяться не в самому аеропорту, а в будках на вулиці.

Подальший маршрут ми прокладали за допомогою програми iGO Navigation — дуже зручної, радимо. Бензин в Італії на 30-40 центів дорожчий, ніж у Франції. На платних автострадах (оплачується картою або готівкою) дозволена швидкість 110-130 км/год. Зізнаємося чесно, ми часто перевищували цей ліміт, як, утім, роблять і місцеві водії. Що зручно — перед контрольною камерою завжди є попереджувальний знак, тому можна вчасно скинути швидкість до допустимої. На платних дорогах при в'їзді не забудьте взяти талончик і не загубіть його.

В Італії є в'їзди на платні дороги, позначені знаком Telepass. На них краще не заїжджати, бо для оплати вам знадобитися спеціальна карта. Для нерезидентів країни оформляти її немає сенсу: занадто дорого, краще об'їхати.

Дорогою дуже зручно зупинятися попоїсти на заправках зі знаком Autogrill — там дуже смачні багети з моцарелою. Обов'язково попросіть їх розігріти. І ще подають дуже смачну каву, деякі італійці спеціально заїжджають саме по неї на ці заправки.

Безкоштовні парковки позначені білим кольором, платні — табличкою з написом Payant французькою і Pagato італійською. Місця, позначені жовтим, призначені для громадського транспорту, там паркуватися суворо заборонено. Потрібно дотримуватися цих простих правил, інакше загрожує штраф і навіть евакуація на штрафмайданчик.

Ми об'їхали більшу частину Лазурного берега, з'їздили до Прованса та повернулися через Італію, переночували в Сан-Ремо, заїхали в аутлет під Міланом — і знову повернулися до Бергамо. Тепер розповімо докладніше про головне.

Краєвид з номера. Нам пощастило знайти готель Villa Azur прямо на березі моря (це рідкість для Лазурного узбережжя) за досить доступною ціною.
Villa Azur . При готелі працює ресторан італійської кухні — дуже смачно та недорого.
Вільнев-Лубе. Хоча це портове місто і море тут не найчистіше, зате зручна інфраструктура та транспортна розв'язка.

Вільнев-Лубе: ідеальна локація

Лазурний берег ми відвідували вперше, але багато хто з наших друзів уже неодноразово бував там. За їхніми рекомендаціями ми склали обов'язковий список міст і місць для відвідування.

Ми вирішили жити між Антібом і Ніццою, у невеликому містечку Вільнев-Лубе. Хоча це портове місто і море тут не найчистіше, зате зручна інфраструктура і транспортна розв'язка. Нам пощастило знайти готель Villa Azur прямо на березі моря (це рідкість для Лазурного узбережжя) за досить доступною ціною: у розпал сезону номер коштував €230 за ніч. При готелі працює ресторан італійської кухні — дуже смачно та недорого. У сусідніх селищах ціни набагато вищі, а сервіс гірший.

Як з'ясувалося, він знаходиться буквально за дві хвилини ходьби від станції зі швидкісними поїздами, на яких можна об'їхати буквально всі міста узбережжя. Власне, ми так і зробили, хоча й орендували машину.

На кожен напрямок ми купували окремі квитки, хоча, напевно, повинні бути і проїзні (Ред. — купити одноразові квитки й абонементи можна на цьому сайті). Квитки на електрички продаються не в касах, а в автоматах. На жаль, там усе французькою, але, один раз розібравшись, користуватися автоматом буде просто. Квитки туди-назад на двох обходилися від €14. Заздалегідь перегляньте розклад на сайті.

Вечір у Каннах. Ми провели в Каннах тільки один вечір, але за цей час устигли прогулятися знаменитою набережною Круазетт і відвідати кілька пам'яток.
Фонтан у Ніцці. Сподобався нам і фонтан на набережній Du Paillon, де весело гралися діти та ловили струмені води, які періодично вистрілюють.
Ніцца. Прогулюючись знаменитою Англійською набережною, варто зайти в готель Негреско, сісти на літній терасі та випити коктейль.
Старе місто в Ніцці. Хоча тут дуже багато ресторанів, радимо пройти трохи вглиб. Там ховається багато автентичних закладів із помірними цінами.

Канни: вечірній променад

Перше місто, до якого ми вирушили, були Канни. Їхали ми до нього 12-15 хвилин. Від залізничної станції до центру міста потрібно пройти лише п'ять хвилин. Ми провели в Каннах тільки один вечір, але за цей час устигли прогулятися знаменитою набережною Круазетт і відвідати кілька пам'яток.

Тут обов'язково потрібно погуляти Старим містом — воно зовсім невелике, усе поцятковане маленькими ресторанчиками. А ось відомий Палац фестивалів нічого особливого собою не являє, тут можна хіба що зробити селфі на червоній доріжці, що і роблять в основному російськомовні туристи.

Ніцца: нова закоханість

У це місто неможливо не закохатися! І це притому, що воно досить велике та туристичне. Люди тут цінують красу: милуються природою, красиво вдягаються, незвичайно сервірують столи... Вони оточують себе красою та живуть так само.

Зі станції до електрички доведеться йти хвилин 15-20. Прогулюючись знаменитою Англійською набережною, варто зайти в готель Негреско, сісти на літній терасі та випити коктейль на основі шампанського, наприклад, «Апероль Шприц» (€25).

Пляжі в Ніцці багатолюдні, більшість із них безкоштовні (як і в усій Франції). Відпочивальники приходять туди, влаштовують пікніки, засмагають, сплять, веселяться і можуть провести так мало не весь день, рятуючись від спеки. Ми були в липні та можемо сказати, що в розпал літа тут непросто.

Обов'язково приєднайтеся до open-турів. Буквально за годину ви побачите всю Ніццу. Радимо також сходити в музей Марка Шагала, але майте на увазі, що у вівторок він не працює. Сподобався і фонтан на набережній Du Paillon, де весело гралися діти та ловили струмені води, які періодично вистрілюють .

Прогуляйтеся Старим містом Ніцци, воно дуже цікаве своєю архітектурою

Прогуляйтеся Старим містом Ніцци, воно дуже цікаве своєю архітектурою. Хоча тут дуже багато ресторанів, радимо пройти трохи вглиб. Там ховається багато автентичних закладів з помірними цінами.

Також неподалік від Ніцци, у містечку Сен-Поль-де-Ванс знаходиться знаменитий на весь світ ресторан «Золота голубка». Цей заклад є культовим місцем для художників і поціновувачів мистецтва. Свого часу тут бували Пабло Пікассо, Жан-Поль Сартр, Бріжит Бардо та інші. Якщо ви хочете побувати в цьому легендарному ресторані, радимо бронювати столики заздалегідь — приблизно за місяць.

Paloma Beach. У платній зоні, де є лежаки, парасольки й обслуговування, усе було заброньовано до кінця місяця.
Краєвид з вілли Ефруссі-де-Ротшильд. Звідси відкривається чудовий краєвид на всю Французьку Рів'єру.
Вілла Ефруссі-де-Ротшильд. Навколо цієї вілли мрії на чотирьох гектарах висаджені прекрасні сади в різних стилях
Вілла Ефруссі-де-Ротшильд. Побудована баронесою Беатрисою Ротшильд на початку ХХ століття, сьогодні вона вражає своєю розкішшю та колекцією антикварних речей.

Сен-Жан-Кап-Ферра: ідилічний край

Нам порадили відвідати пляж Paloma Beach у невеликому містечку Сен-Жан-Кап-Ферра, куди ми і вирушили вже на машині.

Пляж хоч і маленький, але дуже красивий. Туди найкраще приїжджати рано-вранці: легше буде припаркуватися, вода чистіша, та й людей менше.

У платній зоні, де є лежаки, парасольки й обслуговування, усе було заброньовано до кінця місяця (!), але і на муніципальній частині дуже непогано на своїх рушниках.

Тут же, на мисі Сен-Жан-Кап-Ферра, знаходиться вілла Ефруссі-де-Ротшильд, яка нам дуже запам'яталася. Побудована баронесою Беатрісою Ротшильд на початку ХХ століття, сьогодні вона вражає своєю розкішшю та колекцією антикварних речей часів Людовика XVI та Марії-Антуанетти. А навколо цієї вілли мрії на чотирьох гектарах висаджені прекрасні сади в різних стилях — провансальський, флорентійський, японський, кам'яний, екзотичний... Красивий краєвид відкривається на всю Французьку Рів'єру — тож радимо віллу внести у ваш список must see. Вхідний квиток з аудіогідом російською мовою коштує €13.

Вільфранш-сюр-Мер. Назва цього селища дослівно перекладається як «Вільне місто». І як виявилося, тут дійсно живе дух свободи.
Ез. В Езі можна відвідати екзотичний кактусовий сад з оглядовим майданчиком.
Ез. Містечко знаходиться в горах, і гуляти ним не так уже й просто.
Грасс. Сьогодні в Грассі знаходиться близько 60 парфумерних виробництв і безліч магазинчиків з ефірними маслами і парфумами.
Парфумерна фабрика «Фрагонар». Грасс постачає весь світ ароматами. Саме тут колись народилися легендарні парфуми Chanel № 5.

Вільфранш-сюр-Мер: вільний вдих, спокійний видих

Назва цього селища дослівно перекладається як «Вільне місто». І як виявилося, тут дійсно живе дух свободи. Воно неодноразово переходило від Італії до Франції, навіть коли служило місцем дислокації російського флоту, але при цьому зберегло свою самобутність і шарм.

Нам запам'ятався тут пляж. Незважаючи на те, що місто портове, пляж чистий, піщаний. Але вхід у море досить різкий, тому з маленькими дітьми тут не скупаєшся. Зате краєвиди — просто запаморочливі!

Рекомендуємо приїжджати рано-вранці, коли ще не так спекотно і людей менше, оскільки вдень тут уже не протовпитися. А ось зранку можна із задоволенням поплавати та спокійно відпочити.

Дістатися до цього містечка також можна на електричці, від станції до пляжу йти буквально три хвилини.

Ез: фантазійне місто

Зовсім невелике, але дуже незвичайне містечко. По-перше, саме тут було написано «Так говорив Заратустра». І на честь Ніцше навіть названа стежка, з якої відкриваються мальовничі краєвиди на узбережжя. Кажуть, у цих місцях любив відпочивати Уолт Дісней — не дивно, що в його мультфільмах завжди так яскраво намальовані пейзажі.

Кажуть, у цих місцях любив відпочивати Уолт Дісней — не дивно, що в його мультфільмах завжди так яскраво намальовані пейзажі

В Езі можна відвідати екзотичний кактусовий сад з оглядовим майданчиком. Ми там були недовго, але на дослідження цього своєрідного містечка можна відвести і день, тим більше що воно знаходиться в горах і гуляти ним не так уже й просто.

Грасс: світова столиця ароматів

Якщо ви читали «Парфумера» або дивилися однойменний фільм, знаєте, що ароматичні масла були придумані тут. І взагалі, комуна Грасс постачає весь світ ароматами. Саме тут колись народилися легендарні парфуми Chanel № 5.

Сьогодні в Грассі знаходиться близько 60 парфумерних виробництв і безліч магазинчиків з ефірними маслами та парфумами. Ми теж відвідали деякі бутики та придбали собі сувеніри, хоча ціни тут кусаються. Від станції до парфумерної фабрики «Фрагонар» довелося йти дуже довго. Лише потім ми дізналися, що є автобус, який ходить маршрутом Funix. Якщо ви все-таки зберетеся до Грасса, настійно рекомендуємо їхати ним, тим більше що квиток коштує лише €1.5.

Антіб. Тут швартуються найкрасивіші та найбільші яхти на всьому узбережжі, просто пройтися та подивитися на них — уже задоволення.
Антіб. Кажуть, в Антібі й пляжі непогані, але ми на них не завітали.
Монте-Карло. Ми були здивовані, наскільки це місто маленьке. Протяжність усього Монте-Карло лише чотири кілометри.
Монте-Карло. Як і очікувалося, містом їздять дорогі машини, ціни в ресторанах зашкалюють, а набережною гуляють виряджені пафосні пари.

Антіб: дорого та красиво

Старовинне місто з дивовижною атмосферою: здається, зараз із-за рогу вискочать карети з шикарними красунями або мушкетери верхи на вороних конях.

Тут швартуються найкрасивіші та найбільші яхти на всьому узбережжі, просто пройтися і подивитися на них — уже задоволення. Люди в Антібі спокійні та щасливі. Туристів мало (можливо, через високі ціни), а цікавих пам'яток, антикварних магазинів і оригінальних ресторанів — безліч. Кажуть, в Антібі й пляжі непогані, але ми на них не завітали.

Монте-Карло: місто-пустушка

Ми були здивовані, наскільки це місто маленьке. Там навіть залізнична станція знаходиться прямо в скелі, а протяжність усього Монте-Карло лише чотири кілометри.

Будинки виглядають старовинними, але насправді вони побудовані недавно і тільки оформлені під старовину, і виглядає все це як муляж. Як і очікувалося, містом їздять дорогі машини, ціни в ресторанах зашкалюють, а набережною гуляють виряджені пафосні пари. Але, як виявилося, насправді це приїжджі, і найчастіше — російськомовні. Саме вони підтримують імідж найбільш гламурного міста світу.

Тут важливо те, як ти виглядаєш, а не те, що у тебе всередині. Ми завітали у місцевий Будда-бар. Ціни там відповідні (кальян — €80, коктейль — €18), але хоча б шикарний краєвид на море. Як правильно зауважила Юля, більшість місць у Монте-Карло можна коротко охарактеризувати так: «Places where Middle East meet middle-aged».

Мустьє-Сент-Марі. Маленьке селище в горах, у якому варто відвідати ресторани з місцевою кухнею, монастир з оглядовим майданчиком, сувенірні крамнички з фарфоровими виробами та ринок.
Дорога водоспадів. Звивиста дорога, суцільно всіяна водоспадами.
Лавандові поля. Ми залишилися дуже задоволені, тому що це саме той Прованс, який очікуєш побачити, — лавандові поля, велосипеди, цикади...
Типовий Прованс. Прованс у сезон — це справжній рай, і ми вже мріємо повернутися сюди знову.
Вердонська ущелина. Це дійсно перлина Провансу — високі гори, дивовижне повітря та водна безодня смарагдової річки Вердон.
Андрій та Юлія. Уже підшукуємо вільні дати в календарі, щоб знову вирушити до Провансу.
Villa La Roque. Виявилося, що це приватний будинок з шикарним краєвидом, смачними сніданками та басейном.
Сан-Ремо. Чомусь більшість мандрівників називають його курортним, хоча на все місто лише кілька пляжів, і всі вони зосереджені прямо в порту.
Сан-Ремо. Це точно не пляжний курорт, і якщо ваша відпустка лімітована за часом, то радимо взагалі не витрачати його на Сан-Ремо. Ми ж просто переночували тут дорогою до аеропорту.
Serravalle . Дорогою до аеропорту ми заїхали в цей аутлет — знаємо його давно і точно можемо порекомендувати за дійсно низькі ціни та велику кількість бутиків.

Прованс: пасторальний рай

З Лазурного берега ми попрямували до Провансу і вибрали маленьке село Фюво. Зупинилися у Villa La Roque. Виявилося, що це приватний будинок з шикарним краєвидом, смачними сніданками та басейном.

Ми залишилися дуже задоволені, тому що це саме той Прованс, який очікуєш побачити, — лавандові поля, велосипеди, цикади... Якщо ви хочете потрапити до раю, приїжджайте сюди.

Якщо ви хочете потрапити до раю, приїжджайте сюди

У Провансі рекомендуємо відвідати Екс-ан-Прованс — старовинне буржуазне місто, яке ось уже кілька століть вважається культурною столицею регіону. Саме в цьому місті народився Поль Сезанн, тож можете судити про місцеві пейзажі саме за його полотнами. У місті багато цікавих історичних пам'яток, на огляд яких сміливо можна витрачати цілий день.

Можна заїхати у Валенсоль — невелике приємне містечко, оточене лавандовими полями. Обов'язково варто відвідати Мустьє-Сент-Марі — столицю французького фаянсу. Маленьке селище в горах, у якому варто відвідати ресторани з місцевою кухнею, монастир з оглядовим майданчиком, сувенірні крамнички з фарфоровими виробами та ринок.

Майте на увазі, що більшість ресторанів відкривається тільки о 19:00, на вечерю. Це, до речі, стосується не тільки таких дрібних міст — по всій Франції так. Деякі заклади відкриваються також з 12:00 до 14:30, а потім знову закриваються до вечора. І зовсім рідкість — кафе, які працюють цілий день.

Незабутнє враження залишила по собі дорога до невеликого селища Гурдон. Вона відома тим, що суцільно всіяна водоспадами. Найвищий з них сягає 80 метрів. Від цих пейзажів просто перехоплює подих!

Нам вдалося відвідати також Вердонську ущелину. Будьте готові до крутої дороги-серпантина, можливо, інколи буде страшнувато. Але це дійсно перлина Провансу — високі гори, дивовижне повітря та водна безодня смарагдової річки Вердон, у якій обов'язково потрібно скупатися.

Сан-Ремо: розвінчання міфів

Чомусь більшість мандрівників називають його курортним, хоча на все місто лише кілька пляжів, і всі вони зосереджені прямо в порту. Тож це точно не пляжний курорт, і якщо ваша відпустка лімітована за часом, то радимо взагалі не витрачати його на Сан-Ремо. Ми ж просто переночували тут дорогою до аеропорту.

Звідси ми вирушили в аутлет між Генуєю та Міланом. Він називається Serravalle — знаємо його давно і точно можемо порекомендувати за дійсно низькі ціни та велику кількість бутиків. З Мілана ми одразу ж поїхали до Бергамо та повернулися додому.

Ми провели два незабутні тижні, враження від яких насправді складно вмістити в які-небудь слова. Уже підшукуємо вільні дати в календарі, щоб знову вирушити до Провансу, адже подивилися ми далеко не все. Обіцяємо поділитися новими враженнями з читачами TRIPMYDREAM.

Друзі, нагадуємо, що є суперудобний спосіб стежити за вигідними авіаквитками - наш Telegram-канал

Передплачуйте та отримуйте першими все кращі пропозиції!

Хочеш подорожувати частіше?
280 000 передплатників вже отримують наші листи з авіаскідкамі до -85% і подорожують частіше.
ok
або
Сподобалась стаття?
😍
😂
😄
😐
🤔
😩
Розповісти друзям:
Коментарів немає
tripmydream — туристичний сервіс, який допомогає підібрати, проанализувати та придбати найкращі пропозиції перельоту та проживання в будь-якій точці світу. Вся необхідна інформація для мандрівника — саме тут!