Не тільки тепленько: 10 причин поїхати на Кіпр взимку

1. Релакснути за півціни

Наприклад, наш Lordos Beach Hotel віддавав дабл з видом на море близько за €70. Це тверді «чотири зірки» з басейнами, тренажерами і сніданками на забій. При цьому постояльці отримують ще один бонус у вигляді програми Free Winter Experiences. Тобто тебе абсолютно безкоштовно щодня катають на екскурсії по місту та околицях. Опція корисна тим, що не у всі пункти зручно добиратися самостійно.

Якщо по житлу потрібно щось ще більш бюджетне, шукайте апартаменти в районі пляжу Маккензі (поруч з аеропортом). Реально вкластися в €100 за продовжений уїк-енд на 3 ночі. Хостелів, до речі, зовсім мало. Найбільш адекватний в розрізі ціна-локація-умови – 101-Guesthouse.

І ще трохи про погоду. Зимовий Кіпр – це температура повітря вдень трохи вище 20ºС, а води – трохи нижче. Купатися не дуже комфортно, але приймати сонячні ванни цілком. Нарватися на дощ – ймовірність невисока: за статистикою, на Кіпрі 330 сонячних днів у році.

2. Порахувати фламінго

До головної сезонної пам'ятки Ларнаки ти підлітаєш весь такий прям на літаку. Відразу біля аеропорту знаходиться Аліки – Велике солоне озеро, яке вразило навіть ЮНЕСКО. Якщо через поле і дірку в паркані – туди буквально 15 хвилин ходу. Влітку на місці озера пересохлий солончак, що теж виглядає футуристично, взимку – нормальна собі водойма, але з рожевим відтінком води. Можливо, тому з кінця листопада сюди злітаються зимувати рожеві фламінго. Їх можуть бути сотні, тисячі, зафіксований рекорд – 22 тисячі особин. Пташки граціозно пасуться на мілководді, але занадто близько до себе не підпускають. Тому бінокль і потужний зум зайвими не будуть. Період спостереження за фламінго триває до березня.

Заодно на озері можна подивитися мечеть Хала Султан Теке, заховану в крихітному оазисі, і старий римський акведук Камарес. Обидві точки вкрай фотогенічні. Але і віддалені один від одного. По довгій дузі, туристичною стежкою – це близько 8 км. По короткій – удвічі менше, але по бездоріжжю. Якщо напередодні був дощ, там і ув'язнеш. До речі, на протилежній стороні Ларнаки є ще один пташиний рай – озеро Орокліні. Фламінго там не живуть, але бьордвочінг відмінний. Особливо (знову ж таки) взимку, коли злітаються птахи з усієї Європи.

3. Пірнути до «Зенобії»

Невелика глибина занурення – від 18 до 42 метрів, сюрреалістичні колажі з затонулої техніки, патлатих водоростей і мирно плаваючих рибок виглядають заворожуюче і моторошно. У місті працює близько десятка дайверських клубів, готових підготувати, екіпірувати і супроводити тебе до «Зенобії». Ціни стартують від €70. Піковий сезон, правда, закінчується в жовтні. Зате взимку черги з дайверів немає. І якщо море спокійне, можеш поплавати біля «Зенобії» і в грудні-лютому – рек завжди на місці. Ось лінки на парочку місцевих дайвінг-клубів:

• Підводний світ
• Alpha-divers
• Viking-divers
• Dive-in

Альтернативний варіант – ходка до підводного дива на човні з прозорим дном. Шукай його біля міської марини в першій половині дня. Вартість задоволення – €12.

4. Увірватися в Британію

У Декелії дислокована британська військова база з гарнізоном, аеропортом, полігонами і червоними телефонними будками. Розповідають, що за ближніми пагорбами є цілий цвинтар розстріляних танків. Прям, кіпрська Курська дуга. Але є цілих три вагомих причини, чому туди краще не потикатися. По-перше, британська військова поліція. По-друге, бездомні собаки. По-третє, куля під час чергових навчань.

5. Вшанувати Лазаря

Але частину жителі Ларнаки сховали. Сьогодні вони зберігаються в іменній Церкві святого Лазаря. Спочатку вона будувалася в грецькому стилі, але венеціанці, що захопили Кіпр, вирішили поставити над нею ренесансну колону. Вийшов цікавий мікс і заслужено став головною архітектурною прикрасою міста. Всередині храм здається ще старовиннішим, ніж зовні. Найтонший іконостас – неймовірно крутий. А ось в підземеллях ти побачиш щось середнє між християнством і вуду. На кам'яних уступах розкладені воскові чоловічки або частини тіла – руки, ноги, голови. Так деякі віруючі дякують святому Лазарю за зцілення. У Західній Європі теж іноді зустрічається подібна традиція. Але органи роблять зі срібла-золота і дарують храму. А віск злегка віддає хоррором у цій клаустрофобній крипті. До речі, поруч з церквою розташовується і воскових справ майстерня, де можуть швидко і недорого зліпити будь-який орган на замовлення.

6. Піднятися в Лефкару

Навколо Ларнаки купа приємних оку невеликих сіл. Одне з них – Лефкара (Lefkara) – постійно потрапляє в топи найкрасивіших сіл Європи. В принципі є за що. Лефкара, розділена на дві частини – Като (нижню) і Пано (верхню) – що ніби гніздами ластівок чіпляється до гірського схилу. Славиться також своїм рукоділлям. Місцеві жінки споконвіку плетуть мережива, чоловіки – філігрань з срібла. Охоче заводять у свою майстерню і позують для фото. Не обов'язково щось купувати.

Найошатніша Лефкара в кінці січня-лютому, коли на цих каменях дружно розквітають мигдалеві дерева. А ось влітку в селі не проштовхнутися. Трохи нижче, в селі Kato Drys, конкурують між собою дві артизанські виноробні – Ktima Christoudia і Ktima Dafermou. Зима для виноробів – тиха година: урожай зібраний, бочки наповнені. І вони розважаються тим, що влаштовують дегустації для туристів.

7. Помацати віслюків

І Лефкара, і Скарину розташовані поблизу однієї і тієї ж траси – Е105. Правда, безпосередньо з Ларнаки на громадському транспорті сюди не потрапиш. Спочатку потрібно дістатися з центральної автобусної станції в Kofinou. Рейсів багато (раз в півгодини, буває частіше), а там вже ловити локальні сільські автобуси. Або таксо.

8. Погуляти по Е4

Не де-небудь, а в Ларнаці закінчується (чи, навпаки, починається) найдовший європейський пішохідний маршрут – траса Е4. В цілому він тягнеться гігантською континентальною дугою на 12 000 км – від Гібралтару до Кіпру. Кіпрська ділянка – це не рівна лінія, а нарізка зі стежок. До речі, нітрохи не гірша знаменитої Лікійської стежки. Добрий чоловік John P склав найкращий, з тих, що є в інтернеті, опис кіпрських піших маршрутів. Можна знайти на цьому сайті. Один з найцікавіших об'єктів на трасі – монастир Ставровуні на Хрестовій горі. Цю темну вершину видно з будь-якої відкритої точки в регіоні. Але дістатися туди досить важко. Місця глухі. І жінок, до речі, всередину не пускають.

Оптимальний час, щоб податися в похід по Е4 – це весна. Але і зима все ж краща літа. На гірських ділянках іноді можна навіть зустріти сніг, а в приморських – спокійно ночувати в наметі. І до речі, на Кіпрі пристойно розвинений агротуризм. Так що практично в будь-якому селі можна знайти нормальний притулок. Навіть без Booking.

9. Об'їстися мезе

Ось тобі парочка гарних точок:

• Stou Roussia – біля церкви Лазаря, просто і смачно;
• Mboukia & Goulia – в тому ж районі, вечорами часто виступають місцеві музиканти, не фольк, швидше, інді;
• Psarolimano – в районі пляжу Кастела, це на відстані від центру, зате рибне мезе одне з кращих в місті і дешевше, ніж на головній набережній.

Якщо після цього душа просить погудіти або перекинути пару дрінків, вирушай у квартал Laiki Geitonia. Вдень тут мила пустка, а ввечері в роботу включається з десяток гарних барів, причому територіально зосереджених на одному п'ятачку.

10. Випити кави на Piyale Pasha

Корисні посилання