Традиційна коляда у Криворівні
Невеличке село, заховане серед Карпат, на імʼя Криворівня – ось що першим приходить у голову бувалим мандрівникам при згадці про різдвяну подорож в Україні. Декотрі з них, рік у рік зустрічають це свято саме тут.
Справа в тому, що раз на рік – на Різдво на подвірʼї місцевої церкви, котра, до речі, стоїть тут ще з 1719 року і збудована без жодного гвіздка, збираються кращі газди регіону, аби нести благу вістку, колядуючи від хати до хати.
Колядують лише чоловіки, поділені на групки по 10 чоловік, на чолі кожної з яких стоїть керівник – береза. Кажуть, до коляди можуть приєднатися лише вправні господарі, шановані односельчанами чоловіки. І ще одна умова – усі вони з ніг до голови повинні бути одягнені у традиційний гуцульський стрій, завершений барткою – древньою зброєю опришків, тож натовп на подвірʼї криворівнянської церкви у різдвяну днину виглядає особливо дивовижно.
Від перших звуків коляди перехоплює подих – це з десяток трембіт починають свою пісню.
“В неділю рано сонце сходило,
Сади вишневі розвеселило.
В саду вишневім цвіток біленький,
Ой народивси Хрестос маленький” – льʼється карпатськими хребтами і долинами. А мороз тим часом вправно виграє на десятках барток, які колядники щоразу підкидають в такт. Повірте, дійство просто дивовижне.
Стартує коляда, як ми вже сказали, на подвірʼї місцевого храму, а от далі чоловіки розділяються і несуть звістку про народження христа від хати до хати. Так колядують аж до Йордана (19 січня). Тож, якщо ви зупинитеся у когось із місцевих жителів, є ймовірність, що вам пощастить побачити коляду ще й своєму будинку.