Школа, дитячий садок та система освіти
Навчання у державних школах Іспанії безкоштовне, як для місцевих мешканців, так і для іноземців, проте мова викладання у таких закладах виключно державна.
Існують також приватні альтернативи, проте вони платні. Навчання у приватних школах Валенсії коштує, орієнтовно, 900 євро в місяць. Відвідування дитячого садка обходиться значно дешевше – 150-300 євро в місяць. Такі заклади можуть відвідувати діти до 3 років. Після цього віку стартує навчання у початкових школах.
До речі, декретна відпустка у Іспанії діє не лише для жінок, а й для чоловіків і триває 4 місяці як для новоспеченої мами, так і для тата.
Навчатися у вишах Іспанії складно. Такий висновок ми зробили, опираючись на статистику, яка каже, що Із 30 людей, які навчаються на потоці,закінчують університет лише 5-6 осіб.
Мінуси життя у Іспанії на думку українських мігрантів
Першим, що спадає на думку при згадці про мінуси Іспанії – це окупаси.
Так, основною з проблем, з якою стикаються емігранти в Іспанії, є не злочинність, а пошуки житла та роботи. Переважно ці складнощі зумовлені тим, що у Іспанії існує поняття, як окупаси.
Окупас – це стороння людина, яка захопила чуже житло. Окупи з'явилися після того, як в Іспанії ухвалили закони, покликані захищати права орендарів житла, які потрапили у важку економічну ситуацію. У період економічної кризи 2008 року громадянам дали можливість залишатися у житлі, навіть не маючи можливості його оплачувати.
Про зло, захищене законом у вигляді “окупасів” ми поспілкувалися із Женею. Чоловік, розповідає, що закони Іспанії, на жаль, сформовані таким чином, що господар не завжди може розпоряджатися своїм об'єктом нерухомості на 100%.
Окупаси бувають різного типу. Буває суто злочинна форма, коли люди просто вибирають порожню квартиру, пробивають її через суспільство мешканців, сусідів, позначають її і потім, звичайно, діють. Вони її захоплюють. І їхнє завдання – протриматися 48 годин. Якщо Якщо їм це вдалося і господар ніяк не відреагував – пізніше з цим вже буде дуже важко впоратися. Поліція, яка приходить на запит про захоплення житла окупасами лише фіксує факт їхньої наявності і більше нічим не допомагає збентеженим господарям. Якщо ж ті починають самотужки діяти проти окупасів, вважається, що вони порушують закон.
Після складної і затяжної судової тяганини, окупасів, все ж, переважно, виселяють і справедливість перемагає, проте на це потрібно від півроку до двох років.
Звідси і складнощі з орендуванням житла. Власники нерухомості бояться потрапити до лап окупасів, тож потенційних орендарів перевіряють дуже ретельно. Клієнт, який винаймає квартиру, має надати всі необхідні фінансові документи страховій компанії, яка робить ретельну перевірку потенційного орендаря і лише після цього стає відомо, чи може він заїхати у житло.
Що не можна робити у Іспанії
У Іспанії, як і у будь-якій іншій країні, існують свої локальні “не можна”. Тут не прийнято телефонувати одне одному під час обіду, який триває з 14:00 до 15:00. Це працює як певна традиція, яку не можна порушувати.
Ще у Іспанії не прийнято їсти паелью на вечерю. Це наче їсти хінкалі з ножем та видлкою у Грузії…іф ю ноу вот ай мін. Це зумовлено тим, що паелья – дость ситна, тяжка для шлунку страва.
Також тут вважається моветоном намагатися влізти кудись без черги. А залишений без нагляду велосипед чи дитячий візочок, частіше за все, обернеться для вас крадіжкою
Ще у Іспанії не можна грубіянити! Якщо ви хочете привернути до себе прихильність іспанця – просто посміхайтеся і ʼбудьте ввічливі. Це запорука успіху.