Друзі, нагадуємо, що вже є суперзручний додаток для iOS, який вже доступний у App Store
Завантажуйте, спробуйте та залишайте свої відгуки!
Незважаючи на те, що у Вірменії панує патріархат, жінки тут — справжні берегині сімейного вогнища. Вони є подругою для своїх дітей (за традицією саме мати вибирає наречених для своїх синів) і вірною опорою для чоловіків. І навіть феміністичні настрої, які заглядають, здається, уже навіть у найвіддаленіші куточки планети, не здатні змінити цього факту. Увага вірменок незмінно звернена всередину сім'ї, і в цьому їхнє щастя.
Становище жінок у суспільстві дуже змінилося буквально за останні десятиліття. Раніше ви не зустріли б на вулицях афганських міст дівчини без супроводу чоловіка (хіба що це могла бути жебрачка). Талібан забороняв жінкам навіть отримувати початкову освіту, зараз же вони — повноцінні члени суспільства. Зовсім недавно, 2011-го, жінка вперше посіла урядовий пост і стала губернатором Баміану.
З кожним роком усе більше жінок відмовляється носити паранджу, вони ходять по вулицях з відкритим обличчям і навіть не покритою головою. Багатьом чоловікам усе ще не до душі така фривольність. На жаль, жінкам доводиться рахуватися з цим, адже не вийти заміж в Афганістані — означає просто не вижити.
Бангладеські жінки встигають на всіх фронтах: вони і господарство тримають, і дітей виховують (найчастіше поодинці, тому що більшість чоловіків виїжджає на заробітки), і встигають при цьому працювати.
Незважаючи на те, що Бангладеш — країна мусульманська і досить консервативна, жінкам дозволено, наприклад, оголювати живіт і руки. Але голова завжди покрита хусткою.
Як правило, у родині жінку поважають і шанують, хоча це, можливо, і ніяк не проявляється. Більш того, подружжя тут не мають права виявляти своїх почуттів на людях, а дарувати жінці прикраси, годинник і предмети одягу — і взагалі заборонено на законодавчому рівні.
Жінки в Білорусі дуже активні. Вони обганяють чоловіків не тільки в чисельності. За статистикою вони більш освічені, більш підприємливі (близько 65% приватних підприємців у Білорусі — жінки), більш цілеспрямовані. Незважаючи на ці якості, судячи з опитувань, самі білоруски все одно вважають, що у чоловіків більше можливостей для кар'єрного зростання, адже жінкам з дітьми складніше домогтися підвищень через те, що саме на них традиційно лягають домашні клопоти.
Бразилія славиться красивими та сексуальними жінками. Як же дивуються ті, хто вперше приїжджає до цієї країни і виявляє, що типова бразилійка — коротконога та повненька. Але від цього її самооцінка зовсім не падає, і вона вміє себе піднести так, що всім і запам'ятовується як найгарніша та найсексуальніша.
Ми б назвали бразилійок не сексуальними, а сенсуальными — адже їхній світ заснований на чуттєвості та темпераменті. Саме завдяки цьому нація буквально купається в любові. Прояв своїх почуттів на людях — улюблена справа бразильців, усі подружжя так одне одного і називають — «любов».
Колись завдяки цариці Тамарі у Грузії зародився культ жінки. Грузинки з тих пір асоціюються з мудрістю, милосердям і єдністю. Не дивно, що саме в цій країні зараз триває така боротьба за рівноправність статей. Більшість іще по-старому вважає, що жінка повинна займатися виключно сім'єю та господарством, але на практиці дуже багато грузинок поєднують побут з кар'єрою і стають більш активними у суспільстві, політиці та бізнесі.
Краса грецьких жінок споконвіку вважається еталонною. І незважаючи на те, що перед нею завжди схилялися, і Греція вважається батьківщиною демократії, про особливі свободи представниць жіночої статі говорити не доводиться. Навіть право голосувати місцеві жінки отримали лише у ХХ столітті. Зараз гендерна нерівність, на щастя, не така відчутна. Хоча за традицією гречанки все ще слухаються чоловіка у більшості питань.
Єгипет вважається країною, де найчастіше порушуються права жінок. Що і говорити, якщо згідно зі шлюбним контрактом чоловік ніби купує собі дружину (або дружин, за законом можна заводити до чотирьох дружин). Щоправда, небагато чоловіків можуть собі дозволити викупити хоча б одну дружину.
Жінки в Єгипті, як правило, не працюють (за статистикою лише 15% працювали хоча б раз у житті), вони народжують дітей (у середньому в єгипетській родині семеро дітей) і займаються їхнім вихованням. Правду кажучи, варто відзначити, що у великих містах, таких як Каїр і Олександрія, дівчата ведуть більш прогресивний спосіб життя, але все ж їхня увага звернена переважно на сімейні цінності та пріоритети.
Вважається, що головне призначення жінки — творити. Вона народжує потомство, є музою для свого чоловіка і створює сімейний затишок. Нехай Індія — країна чоловіча, до жінки тут, безумовно, є певний трепет. Чоловік завжди дуже піклується про свою дружину і по можливості обдаровує її хоча б дрібними подарунками. Жінка, у свою чергу, дуже стежить за здоров'ям і благополуччям свого чоловіка, адже найстрашніше для індіанки — стати вдовою. Не дарма ж досі в Індії актуальний обряд «саті» — самоспалення дружини на похоронному багатті чоловіка.
У Камбоджі панує матріархат. Головою сім'ї завжди є мати, а не батько. Вона ж опікується домом і виховує дітей, а чоловік у цей час повинен заробляти гроші. І якщо він цього робити не хоче або не заробляє достатньо для харчування родини, жінка має право побити його палицею або застосувати інші фізичні покарання. Отак!
Про ставлення до жінок у Кенії говорити в позитивному ключі дуже складно. Чого тільки вартий обряд обрізання, який, незважаючи на заборони, усе ще застосовується до 80% дівчат. Навіть у більш-менш прогресивному Найробі і зараз жінку можуть побити на вулиці за «непристойну» спідницю. Але місцеві жінки борються за свої права як можуть, нещодавно навіть було засновано село Умоджа, яким повністю керують жінки.
Незважаючи на те, що Конфуцій заповів жінкам бути виключно матерями та дружинами, у сучасному Китаї права жінок нічим не поступаються правам чоловіків. Навпаки, після багатьох століть, коли жінка вважалася винятково «родителькою» і спокійно могла перетворитися з дружини на прислугу, якщо не народила спадкоємця, сьогодні китаянки ніби навмисно показують, що вони вільні та незалежні. Багато хто дуже пізно виходить заміж, завзято відстоює феміністичні гасла та поводиться дуже розкуто.
Головою сім'ї в Лаосі вважається чоловік, проте ніяких утисків жінок у країні немає, тому в сучасній лаоській сім'ї, особливо у великих містах, можна побачити цілком європейську систему стосунків. Більш того, і на виховання дітей тут дивляться вельми прогресивно: батьки намагаються жодним чином не керувати дітьми та не втручатися в їхні рішення.
Ще десять століть тому права жінок у Норвегії охоронялися законом. Це, звичайно, дало свої плоди. Авторитет жінки в сім'ї та суспільстві тут непохитний. Вони керують як сімейними справами, так дуже часто і бізнесом. Ще до заміжжя більшість норвежок устигає зробити кар'єру та збити статки, завдяки чому вони не відчувають себе залежними від чоловіків навіть після народження дитини. Але після цієї події більшість жінок «іде у сім'ю», вони стають дуже стриманими та благопристойними.
Незважаючи на матріархат, норвезькі чоловіки не вважають себе «підкаблучниками». У них просто інший погляд на сімейні ролі. Норвежці дуже люблять своїх дружин і дітей, уміють за ними доглядати і навіть нерідко йдуть у декрет замість жінок. Ви здивуєтеся, але норвезькі сім'ї при цьому одні з найміцніших.
Танзанія вважається однією з найбільш прогресивних країн Африки. Але буквально в січні президент Джон Магуфулі заборонив жінкам носити міні-спідниці та інший визивний одяг через те, що він (цитуємо) «призводить до поширення ВІЛ і СНІД». Узагалі з моменту приходу до влади цього президента Танзанія повільно та впевнено перетворюється на більш консервативну державу.
На жаль, у світі українські жінки стійко асоціюються з двома поняттями — легкодоступністю й обслугою. Поряд із цими стереотипними думками розхожа й інша (на наш погляд, беззастережно правильна:) ) — українки вважаються одними з найкрасивіших жінок у світі.
У самій же Україні жінка традиційно виконує роль берегині домашнього вогнища, але при цьому в соціальному житті нічим не поступається чоловікам. Більш того, з кожним роком стає все більше активних дівчат, які успішно поєднують материнство з власними проектами.
Про дружину-філіппінку мріє дуже багато європейців. Чому? Тому що філіппінки красиві, лагідні, дбайливі та вірні. Жінки у Філіппінах виховуються як принцеси, вони знають собі ціну і розуміють, що гідні любові. Тому вони прихильно приймають усі знаки уваги з боку чоловічої статі рівно до того моменту, як вийдуть заміж. Адже чоловік для них — справжній принц, якого вони готові любити та слухатися.