Обов'язково візьміть з собою маленьку аптечку. Особисто я з собою не взяв навіть пластир, але, на щастя, за всю подорож в таблетках не потребував, але вона стане у нагоді – це 100 відсотків. Ну і, звичайно, каремат, спальник і намет. Де ми тільки не спали – це були заправки, ліси, пляжі, вокзали, на вулиці, у кого-то на задвірках, прям біля траси, на дахах, навіть у кущах. Не варто брати зайвий одяг – велику частину ви навіть не одягнете. Також не варто брати дорогу техніку – вас або обкрадуть, або ви її угробите, але, знову ж, це стосується подорожей формату «намет-автостоп» – суцільна економія.
Вибір маршруту
Маршрут у нас був чудовий: Таїланд-Малайзія-Індонезія-В'єтнам-Китай і, наостанок, Гонконг. Але, як часто трапляється, добре спланований план руйнується куплені квитки з Бангкока в Куала-Лумпур, а потім і на Балі згоріли. Один, купуючи багато квитків на нас трьох допустив помилку в мого прізвища, точніше взагалі написав іншу прізвище замість моєї. Помилився, буває і таке, але ж все, що не трапляється – все на краще. Вже через тиждень нашої подорожі, перебуваючи в Бангкоку я усвідомив, що в мене залишилося $250 і купувати новий квиток з Тайланда в Малайзії не було сенсу. Я вирішив летіти з Бангкока відразу в Гонконг, купивши квиток за $90. Там, як ми дізналися від знайомих, можна заробити грошей, ось так я й опинився місті майбутнього.