Як піднятися на Говерлу з Ворохти: план дій

На території України розташовується частина гірської системи Карпат із найвищою гірською точкою, Говерлою (2061 м). Напевно, кожен українець хоч раз замислювався над тим, що хотів би її підкорити. Візьмемо Говерлу, як основну мету та побудуємо маршрут, захоплюючи цікаві локації дорогою до неї.

Будуємо маршрут, на своєму авто Київ-Ворохта (Івано-Франківська область) трасою Е40, потім Н02 та Н09, дорога займе близько 10 години. Дуже важливо! Прокладаємо маршрут через Підгірці та Золочів. Якщо навігатор веде через окружну дорогу Львова, перебудовуйте маршрут, саме там погана і дуже незрозуміла дорога. Прямуючи вказаним маршрутом, у бонус плюс ви отримуєте локації: Підгорецький замок та Костел Воздвиження Чесного Хреста (цікава історична локація, де можна просто прогулятися територією та зробити фото). Прямуємо далі, проїжджаємо Тернопіль і прямує на Ворохту. Ворохта буде центральною локацією, де ми зупинимося жити. Другий можливий варіант маршруту, поїздом з Києва до Івано-Франківська, а потім автобусом до Ворохти.

Житло

На booking.com надано достатньо варіантів для проживання: приватний будинок, ліжко-місце чи готель. За ціновою політикою можна вибрати від бюджетного номера до садиби класу люкс, все безпосередньо залежить від вашого бажання. Особисто ми хотіли відчути всю атмосферу цього регіону і зупинившись у приватному 2-поверховому дерев'яному будинку, господар будинку жив по сусідству. У будинку було все необхідне для проживання, а господар був настільки привітним, що поділився інформацією, де варто побувати (назва будинку на booking.com "Карпатський гомін"). На подвір'ї є стоянка та закрита територія. Вгору по вулиці починалася залізнична дорога і ліс у протилежному напрямку (10 хв) знаходився ресторан «Водограй», а за 20 хвилин ходьби центр (магазини, в яких можна купити все необхідне).

Забронювати готель в Ворохті зі знижкою до -65% можна на сайті.

Підйом

Наступного дня після прибуття до Ворохти ми вирушили до Заросляка (21 км від Ворохти по цьому відрізку дуже погана дорога). Саме із цієї локації стартують маршрути на Говерлу. Заздалегідь з господарем нашого будинку ми домовилися про гіда, який супроводжуватиме нас, він видав нам палиці і задав настрій. Для себе я зрозуміла, що гід це друг і товариш у горах, який покаже та розкаже як треба правильно! У середньому підйом займає від 3,5 до 5 годин, погода зіграла з нами в скриньку та за 3 дні до нашого приїзду на Говерлі випав сніг.

Гід повів нас синім маршрутом, у цей період року тільки він був відкритий, він крутіший і складніший для підйому, але вибору не було. Стандартним маршрутом вважається зелений, тому уточнюйте та дивіться дати відкриття маршрутів. Наш підйом у негоду зайняв 3,5 години, гід похвалив за хорошу спорт підготовку та зібраність.

Спуск здійснювали близько 2,5 годин, спускатися набагато легше, тут нам і стали в нагоді наші трекінгові палиці, які ми тягли всю дорогу на Говерлу, при спуску дуже важливо дбайливо ставитися до своїх колін і ступнів, бо один неправильний рух може призвести до травми. Після приходу в Заросляк ми набрали в джерелі питну воду, купили карпатський чай (у Заросляку є платний туалет, магазинчики з їжею та сувенірами) і вирушили назад до Ворохти.

Пам'ятки: у Ворохті є знаменитий не діючий віадук (грав важливу роль в залізничній стратегії між Балтійським і Чорним морем у минулому столітті), пам'ятку можна оглянути знизу і пройтися по ній, віадук особливо гарний на заході сонця і світанку. Прогулянка від нашого будинку до віадука займала 10 хвилин уздовж мальовничих місць. Неподалік центру Ворохти знаходиться, дерев'яна церква Різдва Богородиці була закрита, і ми до неї не потрапили.

Наступного ранку ми вирушили до Женецького урочища, яке знаходиться за 15 км від Ворохти (дорога по тресі, потім по грунтовці) гарне місце в лісі, велика кількість водойм, є магазинчики, де можна купити їжу та сувеніри (купили гірський овечий сир, виявився дуже смачним). Це те місце, де варто просто прогулятися, подумати і насолодитись моментом, проходячи в глиб урочища, потрапляєш на Водоспад Гук, він утворився у 60-х роках минулого століття внаслідок повені та вважається одним із небагатьох місць сили на території України. Також відвідали регіон Дземброня, звідки на рафті спустилися 10 км гірською річкою (Рафтинг клуб «Черемош») неймовірний адреналін. У наших планах були ще 2 локації, проте через брак часу та велике фізичне навантаження ми не відвідали озеро Несамовите та Говерлянський водоспад.

Підбиваючи підсумок, можу сказати, що культура, звичаї та чудові краєвиди Карпат – це величезна сила, яка тебе заряджає. Піднімаючись у гори, ти відчуваєш неймовірні почуття, та важко, але в результаті ти отримуєш незабутні враження на все життя.