Максиме, перше питання — нехитре: як можна набратися сміливості і відваги, щоб подорожувати одному, та ще й без особливих коштів?

Знаєте, я не завжди подорожую один. У мене були різні поїздки — і парні, і групові, був навіть автобусний тур (сміється). Хоча останній спосіб подорожей — точно не моє. А до Америки, наприклад, літав з подругою, але, по суті, був один, оскільки всі організаційні питання взяв на себе. Так от, одинокі подорожі — це якраз моє, тому що таким чином можна більше оглянути і відчути. З приводу сміливості, тут головне — не замислюватися. Я просто беру і їду. Буває, що в дорозі мені іноді стає страшно, але ж уже пізно боятися!

Коли планую подорож, у першу чергу беру квитки — після цього начебто не повернеш назад. Потім іду отримувати візу. І лише за кілька днів до виїзду, навіть уже після побачених країн і проїжджених кілометрів, можу почати хвилюватися. Але не про фізичну безпеку — це, швидше, страх перед невідомістю, перед тим, що чекає попереду.

З висоти сьогоднішнього досвіду, яких помилок ви припускалися в перших своїх самостійних подорожах?

Те, що у мене вкрали сумку з усіма документами і паспортом з п'ятирічною шенгенською візою, можна вважати помилкою? Насправді це було в Барселоні, де, що б ти не робив, у тебе все одно щось поцуплять. Тому той випадок можна вважати наслідком моєї неуважності та довірливості. А так я принципово нічого не читаю про країни та міста до поїздки (у тому числі і про безпеку), просто приїжджаю і дивлюся, як і чим живуть місцеві.

Дуже практичні питання: без чого ви не можете відправитись у подорож? Та якими програмами ви користуєтесь під час поїздки?

Речей я завжди беру по мінімуму, найпотрібнішим виявився Power Bank — портативна зарядка для гаджетів. У самій поїздці я користуюся мобільними додатками Maps.me (оффлайн карти — Прим. ред.) і Rome2Rio (пошук зручних транспортних розв'язок — Прим. ред.)

Чи були ситуації під час подорожей, коли ви побоювалися за своє життя?

Прямої загрози життю, на щастя, не було. Але траплялися страшнуваті ситуації. Так, коли ми потрапили в Детройт (місто на півночі США, має недобру славу одного з найбільш криміногенних у країні — Прим. ред.), побоюватися справді було чого. По-перше, там дуже мало білих, і ми з другом відразу впадали в око. По-друге, ми були на машині, з MacBook і камерами з собою, а у них серед місцевих — високий рівень безробіття і поголовна бідність. І ось уявіть: Восьма миля, де, до речі, народився Емінем, навколо тільки хлопці з пушками за поясом (усе як у фільмах) — і тут з'являємося ми! Так, там я трохи напружився, але, щоб серйозно побоюватися за своє життя — ні, такого не було.

У мене взагалі все в подорожах якось просто виходить: я нічого особливого не чекаю — а значить, і не розчаровуюся.

Поговоримо про подорожі до Америки. Багато хто уважно спостерігав за вашим «бомж-трипом», скільки в підсумку ви там пробули?

Без трьох днів — півроку. Це, до речі, мій максимум.

І скільки на цю подорож пішло грошей?

По прильоті до Штатів у мене був 231 долар. За чотири дні в Нью-Йорку я витратив 9 доларів, 5 з яких коштував бургер.

Ви взагалі їли?

Так, звичайно, горіхи, привезені з України (посміхається). Уся ця поїздка — мій експеримент: я спеціально заганяв себе в рамки і намагався так прожити. Особливих витрат, крім як на їжу, і не було. За фактом, зазвичай ми витрачали лише 48 центів на день, наприклад, на одну пачку яєчної локшини без приправи — 24 центи. Ви знаєте, що все найшкідливіше, через що лають цю локшину, знаходиться саме в приправі? Ми ж заправляли її всякими салатними добавками — і це було шикарно! (сміється).

Про загальну суму говорити складно, тому що я не вів ніяких підрахунків, але це справді мізерні цифри. Зате в кінці подорожі зміг купити MacBook за зароблені в Сіетлі гроші.

Про це і поговоримо. Як вам вдавалося знаходити нелегальну роботу, і чим, власне, доводилося займатися?

Звичайно, щоб знайти в Штатах нелегальний заробіток, потрібно постаратися. Потрібно включити «режим парламентера», забити на свої комплекси та страхи — і просто стукати в кожен заклад, будівництво або склад. Для когось із роботодавців відсутність документів стане плюсом: їм не потрібно буде за тебе платити податки.

Мені сказали «так» десь у четвертому закладі, і я працював тижні зо два з половиною помічником офіціанта в ресторані. Заробив приблизно 700 доларів, при тому що це вважається найбільш низькооплачуваною роботою. Потім я кілька днів за 10 доларів на годину працював мийником вікон у Майамі, у будинку мільйонерки з Одеси. Основний заробіток знайшовся в Сіетлі, там я був столяром, працював з деревом. І треба сказати, мені насправді це дуже сподобалося і вдалося заробити близько 2000 доларів.

Непогано! Місцеві жителі вам допомагали?

Завжди і скрізь. Американці — неймовірно чуйні та добрі люди. А всі стереотипи щодо них — повна маячня. Звичайно, зі своїми дивацтвами, яких нам не зрозуміти, але це питання менталітету. Але те, що вони готові допомогти всім і кожному просто так і безоплатно — це факт.

Якщо вони бачать туристичний рюкзак, то самі підходять і пропонують допомогу. Наприклад, коли ми були в Оклахомі, менеджер одного з Макдональдсів не тільки безкоштовно нагодувала нас, але і спеціально закрила зал, щоб ми могли там переночувати. І всю ніч нам особисто підливала кави. І таке ставлення зустрічалося досить часто. Просто в американській культурі це закладено — вони не скупляться, їм важливі стосунки.

Які з нетуристичних місць в Америці найбільше запам'яталися?

Я взагалі не люблю туристичних місць. Я коли до Парижа приїхав, на Ейфелеву вежу пішов «для галочки», а в принципі — там нема чого робити. В Америці ж кожне нове придорожнє місто — це якась історія. Загублене в горах невелике селище з однією заправкою — ось це по-справжньому круто для мене.

Яке місто здалося найдорожчим і некомфортним, а яке, навпаки, — ідеально підійшло для економної поїздки?

В Америці все трохи інакше влаштовано. Незалежно від ціноутворення, ти скрізь і завжди можеш знайти все, що тобі потрібно, абсолютно безкоштовно.

В Америці все трохи інакше влаштовано. Незалежно від ціноутворення, ти скрізь і завжди можеш знайти все, що тобі потрібно, абсолютно безкоштовно. Тому там комфортно скрізь. Про що говорити, якщо в кожному місті є шелтер для бездомних, куди можна без проблем прийти, переночувати та поїсти. На тебе за це не подивляться косо. Якщо тобі потрібна допомога, ти її отримаєш — і крапка. Нам це важко зрозуміти.

Відчувається, що Америка вам до душі, чому ж вирішили все-таки повернутися в Україну?

Зізнаюся, був момент, коли я думав там залишатися. Це сталося в Каліфорнії — у тому самому місці, де народжуються передові ідеї, де живуть вільні люди... Я жив у величезному будинку з чудовими ідейними хлопцями, які пропонували залишатися. Звичайно, я задумався. Але я дуже зав'язаний на спілкуванні з людьми, у цьому моя суть. А в Америці все-таки інші люди, у них інший культурний код та інші цінності. Не думаю, що зміг би перебувати там постійно.

До речі, ця поїздка якось змінила ваш світогляд?

А ви знаєте, приблизно після 15-ї відвіданої мною країни вже нічого не змінюється. Я — це я, і в поїздках лише доповнююсь новими шарами інформації і відчуттів.

Звичайно, складно без певної заздрості дивитися на країну, де працюють закони, де поважають поліцейських, а вони — тебе, де держава дає всі можливості для життя і розвитку. От якраз після таких подорожей і починаєш замислюватися про те, чого у нас немає і як цього досягти. Хоча ці ідеї і до того були в моїй голові. Щоб щось змінити, досить просто бути чесним. Для мене це просто, а за фактом — утопія. Тож маємо те, що маємо.

Відвідує вас відчуття перенасичення емоціями чи втома? Може, хочеться десь «осісти»?

Насправді, я не люблю тривалих поїздок. Мені треба повертатися додому, щоб підзарядитися, побачити своїх друзів, поділитися з ними враженнями — і знову вирушати в дорогу.

Подаватися на три роки в путь — це не для мене. Я навряд чи відкрию в собі щось нове, я і тут це можу робити. Мені для цього подорожі не потрібні. Вони мені потрібні для нової інформації, нових емоцій і знайомств. Подорожі є перевіркою мене на міцність.

Які мрії у людини з таким складом розуму? І які подальші пункти призначення ви собі намітили?

Мені цілком комфортно в Україні, ось збираюся незабаром переїхати до Києва (Максим живе в Харкові — Прим. ред.), але це ж не завадить мені подорожувати. Я ще не бував у країнах Азії, я все відкладаю на потім. Хочеться поїхати туди, де мало туристів і зв'язок не ловить. Це можуть бути і занедбані Мікронезія або Полінезія, але поки ніяких конкретних планів немає.

Також хочу вносити різноманітність у подорожі: відправитися кудись на велосипеді або на яхті, тобто робити більш короткострокові і вузьконаправлені вилазки.

Про що розкажете на Travel Fest?

Це буде не майстер-клас або лекція — у жодному разі. Це шеринг! Я поділюся своїм досвідом та особистими порадами, які я виробив за час подорожей. Це буде весело, без офіціозу та пафосу, приходьте!

Послухати Максима Заселяна кияни та гості української столиці зможуть уже на цих вихідних, 19-20 вересня, на Travel Fest. Стежити за подорожами Максима зручно на його сторінці NUISIDIDOMA.

tripmydream — простий пошук вигідних подорожей. Вам більше не доведеться витрачати час на тривалі пошуки цікавих туристичних пропозицій під ваш бюджет. Раціональний вибір і емоційне порівняння — ми все вже підготували для вас.