Історія класу люкс

Порто-Венере захоплюються всі, хто тут побував ще з часів Байрона до Наполеона. А все через затишну затоку з прозорою водою і строкаті будиночки на півострові, що ніби горнуться один до одного. Чудові пейзажі, ласкаве море, інжирові сади — все це приваблювало мандрівників і дві тисячі років тому, і зараз. Сучасне місто-порт, що нараховує чотири тисячі жителів, має давню історію.

Улюблена легенда портовенерців свідчить, що давним-давно у блакитних хвилях Лігурійської затоки з'явилася з морської піни богиня кохання. Звідси і пішла назва — Porto Venere, що в перекладі означає «Порт Венери». На місці появи богині був заснований римський храм. Сьогодні тут стоїть церква Святого Петра.

Історія і легенди часто змішуються. Імператор Антоніо Піо (161 р. н. е.) залишив свідчення існування морського порту з часів Римської Імперії, жителі якого мешкали на території церкви Сан-П'єтро. У Середньовіччі селище процвітало завдяки активній діяльності ченців. На островах Тіно і Тінетто знаходяться залишки монастиря.

У XV столітті Італія, особливо північна її частина, була ареною безперервних воєн між французами, іспанцями і ворогуючими італійськими територіями. Місто не раз намагалися зруйнувати, але не могли завоювати фортецю навіть облогою. Під час тривалої війни між Генуєю і Пізою (119-1290) фортеця була найважливішим захисним оплотом.

Історія стверджує, що місту довелося пережити атаку арагонців у 1494-му, яка тривала 7 годин і в якій брали участь 35 галер і 14 кораблів. Порто-Венере захищали і воїни, і його відважні жительки. Корсар на прізвисько Іль Барделла («в'ючне сідло») порадив жінкам намазувати каміння салом, щоб перешкодити висадці завойовників. Військова хитрість Барделли і сміливість городян допомогли відстояти місто.

До XVIII століття у Порто-Венере велася жвава морська торгівля. Особливе місце займали вина місцевого виробництва і мармур portoro — дуже красивий, чорний, з золотими прожилками. Його використовували для внутрішнього декору, виготовлення підлоги, колон і ваз. Мармур добувався до XX століття.

В'язень замку Доріа

Церква Сан-П'єтро буквально зависла над морем. Вона досі діє, тут люблять вінчатися молодята. Але мене цікавили не романтичні весільні пейзажі, а похмурий, неприступний замок Доріа. Це солідна будівля чотирикутної форми, власне, не дуже схожа на замок. Великий сірий моноліт, шматок скелі, яка розкололася. В даний час у його залах проводяться різні виставки, проходять театральні вистави і концерти.

А колись будівля була місцем ув'язнення. Масивні стіни замку зберігають безліч таємниць. Вражає історія одного в'язня, який втік з тюрми в далекому 1792 році. Гід нам розповів, що за часів Наполеона до в'язниці потрапляли військові супротивники, засуджені до страти, і втекти з-під охорони нікому не вдавалося. Проте один іспанський капітан виявився тямущим хлопакою. Під приводом справити фізіологічні потреби він скрутив охоронця і замкнув у своїй камері. Швидко переодягнувся у форму і примудрився покинути межі в'язниці, не привертаючи особливої уваги. Буквально за годину оголосили тривогу, але слід втратили біля берега. Імовірно, капітан вплав дістався до острова Пальмарія, де базувався іспанський флот. Мабуть, це єдиний випадок в історії, коли ув'язнений зміг покинути стіни в'язниці Доріа.

Я оглядала музейну експозицію і намагалася уявити на цьому місці тюремні камери. У якийсь момент вийшло: напівтемрява з загадкової миттєво стала страшною, захотілося повернутися до сонця, вітру й волі.

У 1812 році була побудована прибережна дорога під назвою «Маршрут Наполеона» на честь французького генерала. Зараз вона більше відома як дорога 530, що з'єднує центр Порто-Венере з містом Спеція.

У 1861-му містечко з кольоровими будиночками увійшло до складу королівства Італії. А в 1997-му разом з CinqueTerre з'явилося у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Замок Doria відчинено: понеділок-четвер з 10:00 до 13:00 та з 14:00 до 17:00, п'ятниця-неділя з 11:00 до 13:00 та з 14:00 до 18:00

У серпні тут проводиться красиве свято вина Білої Мадонни (Мадонна Б'янка).

Від Спеції до Порто-Венере можна дістатися за півгодини міським автобусом.

Острів Тіно знаходиться в західній частині затоки Ла Спеція, входить до складу комуни Порто-Венере і розташований на відстані 2.5 км від міста. Весь острів є військовою закритою зоною, його відвідування можливе тільки на 13 вересня у свято Святого Венеріо і в наступну неділю. Сан Венеріо — шанований католицькою церквою святий, який жив у VI-VII ст. У його пам'ять побудували невеликий храм, а потім і монастир. Навколо острова можна покататися на екскурсійному кораблику.

Також від пірса Порто-Венере на поромі можна перебратися на острів Palmaria. Це улюблене місце багатих і знаменитих. Мальовничі пляжі з піском кольору пудри, численні піші маршрути, загадковий Grotta Azzurra приваблюють людей з усього світу.

Вигідний переліт з Києва до Генуї від 105 євро, а також переліт з Києва до Пізи від 59 євро — забронюйте на сайті tripmydream прямо зараз!

Більше про подорожі Наталії ви можете дізнатися в її блозі про подорожі на автомобілі.

Читайте також:

Буяння фарб: найяскравіші місця планети

Три дні в Парижі: маршрут від гіда

Поїздка до Італії: поради туристам