Відразу обмовлюся, що тижня в Дубаї досить, щоб відпочити й перезарядитися, але щоб дізнатися місто сповна, цього часу явно не вистачить. Місто змінюється не по днях, а по годинах, він вражає своїми масштабами й технологічністю: якби десь із-за рогу раптом вилетіла літаюча тарілка, я б уже навіть не здивувалася.
Тут технології настільки інтегровані в повсякденність, що така подія здалося б цілком природною. Метро їздить на автопілоті, хмарочоси прагнуть вгору, усе місто пронизаний автомагістралями, уздовж центрального шосе раз у раз бачиш автосалони всіх світових автомобільних брендів, а ще — регулярно чуєш характерний рев спорткарів.
Дубай — це не невеличке європейське місто, яке можна обійти пішки за пару днів. Дубай — це величезний мегаполіс, у якому все працює за принципом «швидше, вище, сильніше» і який постійно дивує.