Особистий досвід: як я вступила до університету у Відні та закохалася у це місто

За розповідями моїх знайомих та друзів Відні, багато хто з них готувався до вступу роками. Ще в школі вони обирали ЗВО і починали вивчати необхідну для вступу мову. У мене ситуація склалася інакше. Я вирішила, що хочу переїхати у 19 років, закінчивши коледж і вже вступивши до одного зі столичних вишів (я з Києва).

На той момент я трохи вивчала німецьку, тому вибір став між трьома німецькомовними країнами – Німеччиною, Австрією та Швейцарією. Я вибрала Австрію з двох причин:

1. Відень - це столиця психоаналізу, а я захоплювалася психологією і була шанувальницею праць Фрейда.
2. З цих трьох країн там було найдоступніше за ціною навчання.

Після цього розпочалася моя підготовка до вступу. Важливо знати, що в австрійців можна вступати 2 рази на рік, тому що у навчальному році є два семестри: літній, що починається у березні, та зимовий, який починається у жовтні. Тому якщо раптом вирішиш розпочати нове життя із січня, не доведеться чекати осені, щоб чинити.

Які документи необхідні для вступу до університету в Австрії?

1. Закордонний паспорт
2. Диплом/Атестат та доповнення – все має бути перекладено та завірено у нотаріуса
3. Сертифікат знання німецької мови. Мінімальний рівень – А2
4. Довідка про те, що вам можна навчатися у Віденському університеті. німецькою вона називається так – Nachweis der besonderen Universitätsreife.

Що то за довідка? Саме з нею виникли труднощі. Цю довідку можна отримати в університеті, де ти навчаєшся. У ній сказано, що ти можеш навчатися в Австрії за певною спеціальністю. Я змінювала її тричі, бо ні мій київський універ, ні я не розуміли, що саме вони хочуть від мене.

Навчання

Навчання в Австрії відбувається за Болонською системою освіти. Є певна кількість предметів, які студенти мають здати приблизно за 3-4 роки. За підсумками, коли набираєш потрібну кількість ESTS (це такі бали), отримуєш бакалаврат. У перший семестр потрібно здати кілька базових предметів, без них ти не можеш рухатись далі. Це як у комп'ютерній грі: спочатку потрібно пройти базовий рівень, а потім йти до боса, не навпаки.

Це називається STEOP-фаза. На моєму факультеті таких предметів було два, і обидва з них я здала з другого разу. Якщо не вдасться щось здати з першого разу, це не проблема – можна перездати і нічого страшного в цьому немає. Після цієї фази можна самостійно вибирати предмети і будувати свій розклад. Можна йти за списком предметів, який рекомендує університет, а можна врозкид як це зробила я.

УНІВЕРСИТЕТСЬКЕ ЖИТТЯ

Перший час я жила в гуртожитку, де, до речі, і завела багато знайомств, тому я вважаю, що гуртожиток - це найкраще місце для адаптації в суспільстві. Бо Відень студентське місто і тут величезна кількість гуртожитків, у яких часто бувають якісь тусовки. Це не такі тусовки як із американських фільмів, більше схоже на наші «вписки», але це теж весело та цікаво. У гуртожитках завжди дуже інтернаціональна атмосфера, наприклад, ви можете готувати на кухні разом із китаянкою та мексиканцем. Взагалі общага штука хороша, але моя знаходилася в надто незручній локації, тому я вирішила переїхати до квартири. Але, оскільки я студентка, а винаймати житло коштує досить дорого, я переїхала в квартиру, яку ми винаймали з іншими студентами, тут це називається WG (Wohngemeinschaft).

Мої сусіди були, як правило, студенти філармонії та студенти за програмою Erasmus. Тому в нашій квартирі часто долинали звуки скрипки, гітар, саксофона та багато іноземних слів. Ми всі говорили один з одним англійською, іноді влаштовували домашні вечірки, «таємного Санту» та періодично вечеряли разом. Звичайно, не все так безхмарно, зрозуміло були і невеликі конфлікти на ґрунті прибирань, побуту та виносу сміття, досі пам'ятаю звук ложки, що дряпає, по моїй тефалівській сковорідці. Але ми всі живі люди з різними звичками, тому варто набратися терпіння.

Ще я багато часу проводжу на виступах, займаюся стендапом і намагаюся регулярно відвідувати заходи. Є і російськомовний стендап-клуб, і різні німецько- та англомовні заходи. Спілкування з місцевими у моєму випадку не дуже багато, бо я майже не знаю саме жителів Відня. На моїй спеціальності більшість студентів – іноземці, тому колектив завжди інтернаціональний, включаючи викладачів.

ВІДЕНЬ

До того як я переїхала вчитися до Відня я жодного разу тут не була і в мене були побоювання, що це дуже нудне і повільне місто. На щастя, я закохалася у Відень з першого кроку, погляду та зітхання! І досі я не зустрічала людей, яким би не подобався Відень. Він виявився не тільки комфортним, а й у якісь моменти метушливим та досить тусовочним. Звичайно, якщо вийти в недільний ранок погуляти парком Бельведер або рингом, то може здатися що місто вимерло. Але місто відсипається від суботніх вечірок.

ПОДОРОЖІ

За 2,5 роки життя в Австрії я побувала у більш ніж десяти нових містах. І це я ще не найактивніший мандрівник. З Європи це робити виявилося простіше, ніж з України. По-перше ціни на квитки суттєво нижчі, наприклад, ми з подругою літали до Валенсії і квитки в обидва боки нам обійшлися у €35 на двох. Справді можна знайти квитки в різні точки Європи і €15, і €9. По-друге, коли живеш у Відні, простіше знайти таких самих легень на підйом людей. Моїми улюбленими подорожами виявились поїздки до Парижа та Амстердама. Незважаючи на те, що в Парижі ми милувалися вежею на жарі +38º, а в Амстердамі ми замерзли і промокли.

Як правило, у нас в році є три періоди, коли канікули у всіх, але це також залежить від спеціальності, тому що іспити можуть проходити і в канікули. Тому, якщо нам з друзями не виходило поєднати графіки нашого навчання, ми обирали будь-які вихідні. Мені подобається подорожувати, особливо, коли починає наїдати одноманітність. Це певна зміна картинки, після якої я повертаюся до Відня з другим диханням та розумінням, що це найкраще місто у світі.

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Я хотіла б сказати, що недоліків немає, але, на жаль, це не так. Найбільший недолік – бюрократія. Тут, щоб просто записатися в басейн, необхідно принести пару якихось папірців. Всюди завжди призначають терміни, продовжувати візу – це стрес для кожного студента. Тим не менш, до цього звикаєш і починаєш розуміти, чому так все влаштовано.

Я не можу сказати, що навчання складне, але доведеться попітніти. Для когось це може здатися недоліком, але для мене плюсом є те, що ти можеш сам складати свій розклад і взяти стільки предметів, скільки потягнеш здати. Ніхто вас не змушуватиме що-небудь робити – ви тут на добровільних умовах. Недолік навчання, але не загалом, а лише моєї спеціальності, це багато дуже багато теорії, яку якось треба зрозуміти та запам'ятати.

Що круто, так це ще й те, що тут брати предмети не лише зі своєї спеціальності. Якщо під час навчання тебе зацікавила якась тема чи предмет, то ти можеш здати його. Факультети проводять різні заходи, що також розширює кругозір і дуже корисно у подальшому вивченні предмета. І найголовніша перевага - це сидіти у дворику віденського університету та усвідомлювати, що ти вчишся там, де навчався Фрейд та інші видатні люди.

БЮДЖЕТ

На даний момент семестр навчання у Віденському університеті коштує €746. Очевидно більшість суми йде на оренду, обов'язкову медичну страховку і рахунки. У сумі на життя у Відні у мене йде від €700-900/місяць. Зрозуміло, більшість студентів паралельно працюють, але за австрійськими законами ми маємо право працювати лише 20 годин на тиждень. Це зроблено для того, щоб ми мали час на навчання.
Спочатку, коли мені на думку тільки спала ідея з надходженням, я думала, що це щось нереальне і страшне. Тож не бійтеся куштувати, буде страшно, але зовсім трохи, а всі докладені зусилля окупляться в рази. Сподіваюся мій досвід вам стане в нагоді і буде корисний!