Марокко: що потрібно знати, щоб відправитися в східну казку

Де це знаходиться і як туди дістатися?

Марокко розташувалося в арабській частині Африки, прямо під Іспанією. Столиця країни — місто Рабат. У Марокко літає дуже багато як регулярних рейсів, так і лоукостерів: включаючи Wizzair, RyanAir, EasyJet, TransAvia, Norwegian, Iberia, Vueling, Air Arabia. З України, на жаль, прямих рейсів немає. Ми летіли з МАУ до Мадрида, а звідти пересідали на рейс до Марракеша від RyanAir.

Найцікавіші, на наш погляд, міста для відвідування в Марокко – це Фес і Марракеш. Тут більше всього східного колориту, а також з обох міст близько до пустелі Цукру і горах Атласу.

Якщо ви шукаєте пляжний відпочинок – вам варто відправитися в Агадір, а якщо ви любитель підкорювати хвилі на серфі – то вам в Ессуейру (знаходиться біля Агадіра).

Крім перельотів користується популярністю пором з Іспанії до Танжера, але я не раджу цей спосіб. По-перше, Танжер – не найцікавіший місто, по-друге, це буде не дешевше або зручніше перельоту.

Візове питання

Українцям для відвідування Марокко потрібна віза. Але боятися цього не варто, так як її оформлення – ч истая формальність, відмов нікому не дають. Для того щоб оформити візу, необхідно:

• Записатися за телефоном (+38 044) 284-33-26 на подачу. Бажано починати дзвонити мінімум за місяць до вильоту, так як слот на подачу може бути лише через тиждень-два.
• В день подачі принести всі необхідні документи і 600 грн консульського збору в посольство за адресою р. Київ, вул. Івана Федорова, 12.
• У посольстві отримати папірець про оплату збору і дату, коли приходити за документами.

Як бачите, нічого складного, головне почати займатися візовим питанням не в останній день.

За документами теж все стандартно, повний список можна почитати тут.

Якщо у вас не буде якогось із документів, наприклад виписки з банку – спробуйте порозумітися з послом. Я читав на якомусь форумі, що люди подавалися і з копійками на рахунку, і отримували візи.

Валюта

В країні своя валюта – марокканський дирхам. За 1 долар в обміннику або банку можна отримати приблизно 9 дирхам, за 1 євро — 11 дирхам. Місцеві, як правило, переводять в євро 1 до 10, щоб легше було вважати. Ну, і щоб нажитися на туристах, а як же інакше!

Гроші можна змінювати як в банках, так і в обмінниках на вулиці. І немає чіткої залежності від курсу розташування обмінника. На головній площі курс може бути вище, ніж в передмісті, в банках не завжди вигідніше ніж в обмінниках і т. д. Самий невигідний курс в аеропорту.

Населення і мова

Основна частина населення Марокко представлена двома національностями: арабами і берберами. Бербери цікаві тим, що цієї нації 9 тисяч років і вони старше, ніж стародавні єгиптяни і греки! Бербери мають свою мову, культуру, одяг і звичаї. У них немає своєї країни і вони проживають на територіях декількох країн, включаючи Марокко. Багато культурні звичаї Марокко в першу чергу – берберські, саме це відрізняє цю країну від, наприклад, Ірану.

Берберська мова має статус державної нарівні з арабським. Але при цьому він не дуже поширений, оскільки довгі сторіччя влади насаджували арабська і все бербери знають арабську мову. Але зараз він відновлюється, його вчать у школах і всі державні установи дублюють назви на берберському.

Марокко ще півстоліття тому було під владою Франції і, відповідно, тут багато знають французьку. Він вивчається в школах як першу іноземну. Хоча завдяки напливу туристів, місцеві вивчили англійську та іспанську, але в багатьох місцях все ще розмовляють тільки французькою. Меню в кафе теж, як правило, завжди французькою, тому варто вивчити кілька фраз перед поїздкою.

Гастрономічні забави

У Марокканської кухні можна виділити 4 основних страви:

• Тажин – це одночасно назву посудини, в якій готується їжа і назва страви. М'ясо і овочі тушкують у власному соку в тажині. Подається з хлібом. Є варіації з куркою, телятиною і невеликими тюфтелькою в томатному соусі. Після того, як основна з'їдена їжа, прийнята з допомогою хлібця доїсти соус, який, як правило, теж смачний.

• Кус-кус – це одночасно назву крупи та страви. Жовта крупа трохи менше рису готується з м'ясом і овочами в тажині. Для туристів сервірують з ложкою. Дуже смачно. У багатьох кафе подається тільки в мусульманський священний день — п'ятницю.
• Брошет – за фактом, це просто шашлик або кебаб. «Brochette» – це французьке слово, запам'ятайте його на випадок, якщо вам захотілося звичної їжі. Подається з картоплею фрі, смаженою картоплею і рисом (не на вибір, а саме разом!). Часто можуть подати також з салатом.

• Пастила – це пиріг, в основі якого м'ясо курки, а зверху – листкове тісто і цукрова пудра. Дуже цікаве поєднання солодкого верху і м'ясного низу. Пастилу також називають "голубиним пирогом" – це блюдо подають на весіллях і замість курячого в ньому голубине м'ясо.

Як правило, одна порція головного страви коштує близько 50 дирхамів (5 євро) і її вистачає на двох.

Мусульманам заборонено пити алкоголь і в Марокко всюди люди п'ють або кави, або м'ятний чай. Тут своя особлива традиція приготування і подачі м'ятного чаю. Його заварюють у спеціальних залізних чайниках на вогні, а розливають по 100-грамовим скляних стаканчиках. Досвідчені марокканці наливають чай з великої висоти до 1 метра, таким чином, чай остигає до комфортної температури і піниться в бокалі. Чай вже дуже солодкий і у нього не потрібно додавати цукор. У деяких кафе нам подавали чай, де свіжа м'ята була і в стаканчиках, не тільки в чайнику.

Міський транспорт

У кожному марокканському місті, де ми були, їздить муніципальне таксі. Воно буває двох видів:

• Petit taxi – для поїздок по місту. Дуже зручно для поїздок на вокзал, до прикладу.
• Grand taxi – для поїздок за місто або в аеропорт.

У кожному місті машини таксі пофарбовані в певний колір, щоб на вулиці їх можна було легко впізнати. У всіх таксі є лічильник, але можна домовитися і про фіксованою ціною. У таких випадках необхідно торгуватися, можна збити 10-20 дирхам від первісної ціни.

В Касабланці і Рабаті через все місто ходить сучасний трамвай. Кататися на ньому – одне задоволення. Квитки можна придбати як через автомат, так і в касі на будь-якій станції. Трамваї ходять часто, а всередині – комфортна температура, чисто і просторо.

Є ще автобуси, але Google Maps не знає їх маршруту, вони виглядають дуже брудно і незрозуміло, де їх зупинки. Так що, ми ними не користувалися.

Поїзда

Є 2 основних способи переміщатися по країні – поїзди та міжміські автобуси. Поїзди досить сучасні, розклад можна подивитися на сайті. Марокканці можуть придбати квитки онлайн, іноземці – безпосередньо на вокзалі, в касі або в автоматі. Автомати дуже зручні, мають англійську мову інтерфейсу і вміють видавати здачу.

Потяги ходять досить часто. У нас був випадок, коли ми поїхали не на своєму поїзді, а на тому, котрий їде на півгодини раніше. Місця в квитках не вказані, можна займати будь – як в електричці. Є вагони 1-го та 2-го класу. Ми їздили у вагонах 2 класу двох видів: з купе по 8 людей і більш класичних – з проходом посередині.

У багатьох великих містах будівлі вокзалів архітектурно привабливі. Усередині дуже легко зорієнтуватися. Ціни на квитки досить демократичні, не такі, як у Європі, а ближче до наших цінами.

Автобуси

У країні діє кілька автобусних перевізників. На деякі маршрути можна купити квитки прямо на залізничному вокзалі. Перевізник ONCF надає також автобусні перевезення.

Другим основним перевізником є компанія CTM, квитки на їхні автобуси можна придбати на сайті. Ціни теж демократичні. Ми купували з Феса в блакитний місто Chefchaouen по 75 дирхам, їхати 4 години. Автобуси сучасні і комфортабельні. Є один мінус – часто ці автобуси зупиняються не там, де інші. Приміром, у Танжері у них своя автостанція на околиці міста, а в Фесі взагалі заїжджають на 2 автостанції – стару і нову.

Автовокзали, як правило, на порядок гірше залізничних вокзалів. Вони брудні і там нульовою сервіс. Натомість перед ними зазвичай кучкуються Grand і Petit таксисти.

Зв'язок

У Марокко діє кілька операторів стільникового зв'язку: Maroc Telecom, Inwi, Orange. По прильоту, в аеропорту Марракеша ми купили сім-карту Inwi. На картці – 7 Гб Інтернету і 2 години дзвінків по країні. Коштує 100 дирхамів (приблизно 10 євро). За фактом, у всіх великих містах ловив 4G Інтернет (Не плутати з LTE, по швидкості він не швидше 3G від Life). У вузьких вуличках Феса і в горах Атласу швидкість падала до Edge, а в пустелі Сахара – ловив 3G. В цілому, покриття хороше, рекомендую.

Безпека і релігія

Відразу скажу, що Марокко – це безпечна країна, в якій немає радикальних ісламістів. На нашу думку, увечері на вулицях гуляти безпечніше, ніж в деяких районах Києва. По місту патрулюють поліцейські та військові. Ця міра безпеки якраз створена для запобігання терактів і для забезпечення безпеки, туристам вони проблем не створюють.

На відміну від Саудівської Аравії або Ірану, рівень релігійності тут досить помірний. Ніхто не буде засуджувати вас за те, що ви не так одягнені або не так себе ведете. Але для прояву поваги, все ж варто одягатися скромно. Єдина незручність, з яким доведеться змиритися – заклики до молитви в 3 години ночі, які заважають спати, але тривають вони кілька хвилин.

Висновок

Марокко – дуже колоритна країна, яка пропонує відпочинок на будь-який смак – гастрономічний тур, океанський серфінг, трекінг по горах Атласу, скелелазіння, поїздки на верблюдах в Сахару, пляжі Агадіра, східні ринки з берберськими товарами в Фесі і Марракеші. В цій країні є локації, де знімали Гру престолів, Клон і багато інші серіали і фільми.

Відкрийте для себе Марокко – це яскраве місце для відпочинку і нових вражень!