Чому Балі

Коли я дізналася, що вагітна, часто стала траплятися інформація про пологи на Балі. Я виявилася досить чутливою, щоб її почути і почати досліджувати питання глибше. Надихнулася темою лотосових пологів, які вважаються найбільш природним та енергетично правильним стартом для малюка у життя.

У мене такий характер від природи — люблю ставити собі високі цілі та жити цікавим, насиченим і яскравим життям. Мені захотілося зробити своїй першій дитині цей важливий подарунок — м'які, природні пологи на Балі, острові богів.

Ідея народити дитину саме так, як я мріяла, настільки мене захопила, що навіть коли у чоловіка не виходило домовитися про віддалену роботу у своїй компанії, я вирішила, що полечу народжувати до Індонезії одна.

Чому не Київ

Я не вивчала інших клінік. Просто знаю про прекрасний прогресивний пологовий будинок у Житомирі. І якщо б мені довелося народжувати в Україні, я б поїхала туди. Одного разу я побувала на пологах моєї подруги в одному з пологових будинків Києва і після цього вирішила для себе — ось так у мене точно не буде.

Я досить скептично ставлюся до традиційної медицини та її уявлення про породіллю, як про «хвору». З дитинства залишилися неприємні спогади від спілкування з лікарями, про перебування в лікарнях після операцій і під час хвороб. Тому мені відразу захотілося уникнути вторгнення «білих халатів» у сакральний процес народження нової людини.

У нас при надходженні в пологовий будинок потрібно заповнювати папери, відповідати на питання, відбиватися від лікарів і медсестер, які зобов'язані дотримуватися процедури.

Якщо родовий процес призупинився або йде не за правилами пологового будинку, через деякий час вас зобов'язані почати стимулювати, вводити гелі та колоти гормони.

Медицина в наших країнах прагне зробити процес пологів найбільш безпечним і зручним, керованим і контрольованим, а не обов'язково природним. Історично так склалося, коли чоловіки стали приймати пологи, зникла віра в глибинні знання жінки в пологах, довіра її тілу. З'явилися складні процедури спостереження та «допомоги» жінці та її дитині.

Я наслухалася достатньо історій на курсах з підготовки до пологів, щоб переконатися, що ми прийняли правильне рішення відлетіти якнайдалі від класичної вітчизняної родопомочі.

Про клініку природного народження Бумі Сехат

Клініка Бумі Сехат кардинальним чином відрізняється від звичних нам пологових будинків. Це невелика одноповерхова будівля лише з двома пологовими кімнатами, кількома кімнатами для відновлення після пологів (якщо пологову потрібно звільнити для наступної породіллі, ми ж провели в пологовій два дні, поки не виїхали додому), приймальною кімнатою для проведення огляду та кількома адміністративними приміщеннями. Атмосфера дуже доброзичлива, ніхто не ходить у халатах, та й над стерильністю приміщень не трясеться.

Усе в клініці зроблено дуже просто та душевно, по-домашньому, щоб створити затишок і комфорт домашніх пологів — камерну атмосферу, у якій породілля може максимально розслабитися та віддатися процесу.

Жінка в момент пологів знаходиться в певному зміненому стані, заглиблюється в себе, і важливо її звідти не діставати зайвими питаннями й оглядами, а дозволити плисти на хвилях гормонів. Тоді пологи проходять легше та швидше.

У Бумі Сехат вірять, що найголовніше — не втручатися в природний процес, довіряючи інтуїції матері, лише підтримуючи її.

У Бумі Сехат вірять, що найголовніше — не втручатися в природний процес, довіряючи інтуїції матері, лише підтримуючи її.

Тут немає ні окситоцину (гормон, який стимулює пологи), ні епідуральної анестезії (знеболювальне), ані інструментів для проведення кесаревого розтину й інших втручань. Тут породіллі запропонують масаж, теплу ванну, голковколювання, спільний спів або прогулянку, наприклад, у сусідній ресторан, щоб підкріпитися та набратися сил для пологів. Лікарів тут немає, є тільки досвідчені акушерки.

Якщо ж виникне необхідність втручання в хід пологів, карета швидкої допомоги Бумі Сехат відвезе породіллю до найближчої приватної клініки, де досвідчений персонал зможе надати необхідну медичну допомогу.

Скільки коштують пологи на Балі

Самі пологи в клініці Бумі Сехат вважаються безкоштовними для місцевого населення. Усі процедури, огляди до і після пологів, аналізи, голковколювання і навіть заняття йогою проводяться за добровільний внесок.

Але є негласна, установлена практикою такса для іноземців — близько 100-200 рупій ($8-16) за візит і близько $1000 за пологи. Ви можете залишити менше або більше, залежно від фінансової ситуації, адже це благодійний внесок. Ми залишили саме цю прийняту суму і були дуже вдячні та задоволені! Адже у київських пологових будинках пологи можуть коштувати стільки ж, а різниця в умовах — величезна.

Квиток на Балі обійшовся нам у $2500 на двох в один кінець і вже на трьох назад.

Проживання з орендою вілли, вечерями в ресторанах і поїздками по острову обходилося нам близько $2000-3000 на місяць, і ми абсолютно не економили. Упевнена, що деякі сім'ї витрачають значно менші фінанси, знімаючи більш бюджетне житло та харчуючись удома. Знаю, що є й ті, хто знімає шикарні вілли і живе розкошуючи. Усе ж в середньому цінник на життя — близько $2000 на місяць для сім'ї з двох-трьох чоловік.

Докладніший опис цін на житло, транспорт, їжу та оздоровчі процедури я описала на сторінці нашого сімейного блогу.

Що потрібно брати з собою на Балі

У цьому питанні у кожного своя філософія і критерії комфорту. Ми, наприклад, брали все для китайської чайної церемонії (чайний столик, набір посуду, безліч чаїв).

Ми прожили на Балі близько 5 місяців: два місяці до народження малюка та майже три місяці після. І за цей час нічого особливо не потребували

На Балі можна купити практично все, що потрібно для життя. Яке ж було моє здивування, коли я побачила в супермаркеті буряк! Відразу ж купила все необхідне та зварила борщ того дня. Часто сумувала за гречкою та медом, а також за сиром та кефіром, бо в Індонезії кисломолочні продукти зовсім іншого смаку, а мед більше схожий на цукровий сироп. Розважила душу, коли мій брат прилетів на Балі на кілька місяців і привіз нам 2 кг гречки та баночку меду!

Хоча нещодавно в Куті відкрили магазинчик продуктів, де можна купити і гречку, і мед, і цукерки шоколадні, і ковбасу варену та сирокопчену. Є умільці, які виробляють і доставляють сир, сметану та навіть пельмені, печуть торти та пиріжки, квасять огірки та капусту.

Переліт на Балі

Як до Індонезії, так і до України ми летіли через Бангкок. Дорога на Балі мені здалася складнішою, можливо, тому що я була на 8-му місяці вагітності. Та й мені набагато простіше адаптуватися, коли я повертаюся зі сходу, а не лечу на схід.

Три дні в Бангкоку, які ми виділили для перепочинку й екскурсій по місту, ми відсипалися в готелі, адаптуючись до часової та кліматичної різниці (переліт був у грудні). Коли я прилетіла на Балі, у мене вперше за вагітність і життя взагалі набрякли ноги від спеки. Добре допомогло рясне пиття, особливо сік молодих кокосів.

Дорога назад виявилася набагато легшою, навіть незважаючи на те, що переліт з Бангкока до України був нічним, і ми були з 2,5-місячним малюком. Виявляється, з дітками дуже просто подорожувати, поки вони зовсім маленькі. Головне, щоб вушка при зльоті та посадці не закладало. Я в такі моменти годувала грудьми, і жодного разу син не заплакав, та й під час перельоту особливо не хвилювався, їв і спав майже весь час.

З досвіду знайомих, з маленькими дітьми їздити по світу можна, потрібно і дуже корисно, це робить батьківське життя набагато різноманітнішим і цікавішим!

Ми належимо до людей, які цінують активний спосіб життя, тому плануємо досить часто подорожувати з дітьми. З досвіду знайомих, з маленькими дітьми їздити по світу можна, потрібно і дуже корисно — це робить батьківське життя набагато різноманітнішим і цікавішим!

Оренда житла в Убуді

Ще в Києві представники агентства, через яке ми оформляли візи, порадили нам не бронювати житло дистанційно, а вибрати будинок на свій смак на місці, оскільки зображення в Інтернеті та реальний будинок можуть сильно відрізнятися.

Тому ми попередньо забронювали готель в Убуді на три ночі, хоча подумки дали собі близько двох тижнів для пошуків вілли, у якій хотілося б провести кілька місяців до народження малюка.

Нам пощастило, і перший будинок, у якому ми прожили майже три місяці, ми знайшли на другий день перебування на Балі. Є у Facebook група «Разом на Балі)», у якій спілкується російськомовне спільнота острова та туристи.

У цій групі часто викладають варіанти вілл, які хтось перездає, запити на пошук будинків, варіанти для спільної оренди. Прочитавши черговий пост у групі, ми були першими, хто подивився чудову двоповерхову віллу за $650 на місяць із шикарним краєвидом на рисові поля в одному з елітних районів Убуда. Зняли її на три місяці до повернення господаря з Індії, і були дуже нею задоволені.

Щоб знайти другий будинок, нам довелося витратити близько тижня. Ми переглянули безліч варіантів — двоповерхових і одноповерхових, з басейном і без, сучасних і в балі-стилі, з кухнею в будинку і на відкритому повітрі, маленьких і великих. І змогли знайти чарівний одноповерховий будинок з басейном, вітальнею та кухнею на відкритому повітрі під дахом. Інтернет і прибирання двічі на тиждень були включені у ціну оренди, яка склала $550 на місяць. Знайшли будинок за оголошенням, вивішеним уздовж дороги, якою ми їздили до центру Убуда. Також часто будинки знаходять за оголошеннями біля великих магазинів або ж просто питаючи в кафе або на вулицях, чи не здаються будинки в окрузі.

Другий наш будинок також виявився дуже вдалим, що підтвердили всі, хто приходив до нас у гості, виявляючи бажання розглянути його оренду після нашого від'їзду. Так і сталося — ми просто передали будинок нашим друзям, коли настав час повертатися до України.

Харчування в Убуді

Тільки тут я вперше дізналася, що таке по-справжньому смачне органічне, сироїдницьке або веганське харчування. Тут модно бути здоровим, висіти на фрешах і їсти безглютенову їжу без цукру. У багатьох ресторанах є вибір страв «gluten free».

Я б порадила всім відвідати такі заклади, як сироїдницьке кафе Alchemy, ресторани Bali Buda, Earth Café. Ми також любили поїсти в місцевих варунгах і облюбували два чудові італійські ресторани Mamma Mia та Pizza Pizza Bagus. Смачна їжа — це ще одна фішка Убуда. Складно собі відмовити в цьому задоволенні, особливо при наявності такого величезного вибору прекрасних закладів!

Що варто подивитися в Убуді

Одне з яскравих місць для відвідування з дітьми або з друзями — ліс мавп. Це велика та дуже красива територія з храмом, лісом і спуском до річки, де мешкають і вільно розгулюють по всій території мавпи. Потрібно бути дуже обережним, бо вони іноді виривають у туристів з рук їжу, пакети, пластикові пляшки і всякі яскраві дрібнички. Тому окуляри та кепки рекомендують знімати та ховати.

Якщо ж раптом мавпі вдалося щось у вас вкрасти, охоронець з довгою палицею допоможе забрати цінність у злодюжки, кинувши частування намість вашої власності.

Також однією з візитних карток Убуда є величезні рисові поля. Особливо надихає прогулянка вздовж рисових красот у районі Саян. Є також ресторани з прекрасними краєвидами на рисові поля, наприклад, Sari Organic.

Убуд — це місто художників, скульпторів і всяких ручних справ майстрів. Тут безліч магазинів з чудесами ручної роботи, картинних галерей і майстерень. Місто дихає творчістю. Раджу пройтися Вулицею Майстрів у центрі міста. Звідти буде складно піти з порожніми руками.

Народження другої дитини

Я вірю, що наша подорож на Балі для народження першого малюка склалася найкращим чином! Навіть складно щось додати. Якщо під час другої вагітності мене знову потягне туди, а не в яку-небудь іншу країну, я буду тільки рада.

Наступного разу я б узяла менше одягу. Половиною взятого багажу не скористалася, бо клімат дуже жаркий і більшість речей не знадобилася.

Також у наступну нашу подорож на Балі, яка не обов'язково буде пов'язана з народженням дітей, точно будемо подорожувати по острову.

Останні місяці вагітності та перші місяці життя малюка — не найзручніший час для активного відпочинку та насичених екскурсій. До того ж мій чоловік повноцінно працював на Балі за київським графіком, і всі будні з третьої години дня і ночі були зайняті віддаленою роботою за проектом, а я не наважувалася на самостійні подорожі.

У наступну нашу подорож на острів постараємося більше насолоджуватися його красою, ходити в походи та досліджувати численні пам'ятки, які поки що так і залишилися у списку «хочемо побачити».

Балі — надзвичайно гарний і різноманітний острів! Хоч він і невеликий, але надзвичайно багатий на природні та культурні пам'ятки, величезні парки, потужні вулкани, разлогі долини та рисові поля, не кажучи вже про такі величні та гарні храми.

Балі — одне з найкрасивіших місць на планеті, яке мені вдалося відвідати. Він западає в душу і манить повернутися, зануритися в його божественну атмосферу. Усім раджу пережити це на власному досвіді!

tripmydream дякує Анастасії Гоголєвій за такі цінні поради та запрошує всіх читачів стежити за блогом, у якому вона ділиться своїм досвідом виховання сина.