Говоримо з експертом: Олександр Ладанівський про мистецтво авторської подорожі

Чому travel? Ця ніша за останні кілька років стала занадто перезавантажена аматорами, професіоналами, insta-дівами в постійному пошуку нових локацій для фото.

Мій шлях у цій сфері розпочався задовго до того, як хлопці в Сан-Франциско винайшли Instagram. У 2007 році (а це був період, коли отримати закордонний паспорт було важче, ніж відшукати Філософський камінь) я зважився на свою першу подорож. Це був Єгипет, але не в класичному all-inclusive розумінні. Моя дитяча мрія побачити піраміди спонукала купити найдешевший з існуючих на той момент турів, щоб пожити в готелі рівно два рази: першу і останню ніч. Тут важливо розуміти, що самостійно придбати квиток у Каїр було неможливо, тільки туроператори. Весь інший час ми подорожували Єгиптом та іншими країнами Близького Сходу. Не потрапили хіба що в Ліван і Саудівську Аравію.

У наших читачів є чимало упереджень щодо фінансової і фізичної доступності певних напрямків Ісландія, Фарерські острови, Норвегія, Швейцарія. Які міфи ви можете розвінчати прямо зараз?

Якщо чесно, я не знаю як відповісти на це питання. Єдине, що можу сказати: у кожного свої ліміти «дорого». Якщо тур у вищевказані країни коштує до € 2000 – це нормально.

Авторський тур - для кого це класне рішення, а кому не варто навіть пробувати?

Категорично не рекомендую йти в такого роду тури одноосібникам. Якщо ви людина конфліктна, або, наприклад, не терпите керівництва і лідерства. Останні два пункти – невід'ємна частина авторських турів, бо ви повинні працювати як єдиний механізм. Простіше кажучи, семеро одного не чекатимуть.

Якщо говорити про авторські тури під моїм керівництвом – це перш за все дисципліна. Я колишній військовий, тому знаю, як важливо дотримуватися графіку, коли ви десь посеред гір і наближається ніч. Більше того, я заздалегідь попереджаю, що за систематичне недотримання графіку під час туру людина просто їде додому. Всі з цим згодні, тому всі розуміють чому так відбувається.

З кожним потенційним учасником свого туру я проводжу співбесіду, оскільки попереду подорож тривалістю у два тижні. Мені не цікаво просто взяти гроші: з цими людьми я буду жити і ночувати під одним дахом.

У своєму Instagram ви писали, що ще 6 років тому дивилися на певні локації як на мрію, щось недосяжне і дуже далеке. Але зараз ці локації стали звичними маршрутами ваших подорожей. Як ви прийшли до реалізації ідеї власних авторських турів? Який з них був першим і знаковим? Ким надихнулися, де шукали поради, скільки часу витрачали на підготовку?

Історія почалася з організації закордонних майстер-класів для українських фотографів. З часом я зрозумів, що найприємнішою для мене виявилася саме організаційна частина: зібрати людей, продумати маршрут і локації. Згодом я зважився на організацію подорожі, але без звичайного терміну «майстер-клас». Це був Язик Троля в Норвегії. І це було кайфово.

Однак, знаковим особисто для мене став перший тур у Доломіти. Це було екстремально, але для себе я зрозумів одну річ: якщо я пережив цей досвід, то чому не зможу організувати щось подібне для інших?

Ну, а що стосується натхнення – це просто було всередині. Мені просто хотілося відкривати світ. Показати, наприклад, що Італія – це не тільки про Колізей, море та їжу. Тому, я перший відкрив Доломіти як туристичний напрямок для української аудиторії.

Фінансова сторона питання: скільки українці готові платити за нові враження в компанії бувалого мандрівника?

Як я вже казав, нормальним для авторської подорожі на два тижні є цінник до €2000. І у такому випадку я збираю групу за дві доби. Після цієї межі залишається близько 30% охочих. Якщо ціна на тур буде близько 2000 євро – я зберу групу за два дні. Після – залишається близько 30%.

3 речі, які ви завжди берете з собою в подорож (крім банально необхідних: паспорт, гаджети, зарядні).

Перша річ – це кілограмова аптечка. Життя непередбачуване, тим більше в подорожі. Друга – дрон, і останнє – це газовий пальник.

Країна з «екзотичного списку», яку ви б рекомендували для першої самостійної подорожі?

Якщо це ваша перша поїздка, то екзотику обирати не варто. Моя перша і найголовніша порада – починайте з Польщі. Це неординарне поєднання хорошої цінової політики, культури, архітектури та природи. Татри, Морське око, Балтійське море. Мало хто знає про ці локації, сприймаючи Польщу крізь призму дев'яностих.

Ваш особистий топ самих екстремальних і найбільш легких подорожей.

Кожна моя поїздка – це унікальний досвід. Найяскравішою була перша поїздка в Доломіти, тому що вона була першою. Ну, а з точки зору фізичного та морального навантаження досить непросто було в Непалі. Але, повторюся, все це дійсно унікальний досвід, тому займатися неймінгом «складно» і «легко» немає сенсу.