Чим відрізняється мандрівник від туриста
Особисте враження
Чим відрізняється мандрівник від туриста
Особисте враження
21 червня 2016
АВТОР: Денис Морару
0
5 хв
Денис Морару за останні роки відвідав понад 50 країн, але при цьому вважає, що подорожував мало. Річ у тому, що у нього своє бачення терміну «подорож». І нам важко з ним не погодитися!
Денис на острові Комодо. Я ніколи не забуду дітей на острові Комодо. Вони рогатками відганяють варанів, які можуть запросто їх одним махом перекусити, беруть за руку і ведуть показувати острів.
Денис в Індонезії.
Комодський варан. Останні "дракони" на землі

Історія подорожей

Я відвідав понад 50 країн, точну кількість назвати складно — уже перестав рахувати. Але це не так багато, як я хотів би. І, крім того, більшість місць подивився, як то кажуть, галопом по Європі.

Повноцінних поїздок було лише кілька. А таких, які в моєму розумінні є подорожами, — і взагалі одна. Зате божевільна, наснажлива, яка мене змінила. Це була Індонезія. Щоправда, по дорозі застрягли в Ташкенті, (потрапили під перевірку наркоконтролю) і ледве встигли на літак. Але ж пригоди — це обов'язкова частина подорожей!

В Індонезії та Малайзії відшукали такі місця, де рідко ступає нога туриста. Вдалося відвідати острів Комодо, де живуть останні «дракони» на землі (комодські варани — Прим. ред.), пожити кілька днів на кораблях на стику Тихого й Індійського океанів, дістатися до місць, де ніхто ніколи не жив. Ось це я називаю справжніми мандрами, як у «Двадцяти тисячах льє під водою» або «Таємничому острові». На цих книгах я виріс, до речі.

Я ніколи не забуду дітей на острові Комодо. Щоб потрапити в рибальське село, Богом забуте місце, потрібно пливти кілька днів. Там живе близько 3000 варанів і ще менше місцевих жителів. А діти рогатками відганяють варанів, які можуть запросто їх одним махом перекусити, беруть за руку і ведуть показувати острів. Ось тут у мене і перевернулася свідомість, я зрозумів, наскільки відкритий насправді світ.

З Європою ж зовсім інша історія: у мене там живе багато друзів, у яких я зупиняюся, тому рідко бронюю житло. Єдиний формат, який мене тут приваблює, — це відправитися на машині в маленькі містечка, які знаходяться далеко від уваги наших туристів.

З таких поїздок найбільше запам'яталося німецьке містечко Бад-Емс, де був підписаний наказ про заборону української мови 1876 року, Сен-Поль-де-Ванс на Лазурному березі й італійський курорт Фіналі-Лігуре. Такі місця знаходяться віддалік від туристичних центрів, можна зустріти тільки місцевих, і, як правило, потрібно добиратися дорогою-серпантином.

Сен-Поль-де-Ванс .
Бад-Емс. З поїздок Європою найбільше запам'яталося німецьке містечко Бад-Емс, де був підписаний наказ про заборону української мови 1876 року
Сен-Поль-де-Ванс .

Інший погляд на подорожі

Я 15 років пропрацював у «класичному» туристичному операторі, тому мені стандартні п'ятизіркові готелі на березі моря на заїжджених курортах набили оскому, я не можу там нормально розслабитися і відпочити.

Потрібно чітко розмежовувати стандартні тури, самостійні поїздки і подорожі. Перші два формати відповідають на питання «куди» і «коли», просто вирішуються різними способами. Для подорожі вкрай важливо ще «з ким» і «навіщо» — тобто твоє оточення і сама ідея поїздки. І вже не так важливо, у якому готелі ти житимеш, — це лише місце, куди ти ввечері прибіжиш, переночуєш і підеш уранці по нові враження і сплеск адреналіну.

Поділюся своєрідною теорією щодо того, як люди на нашому пострадянському просторі приходять до справжніх подорожей. У середині 90-х з'явилися перші чартери, і всі кинулися до Туреччини та Єгипту, причому обов'язково через туроператорів. Друга хвиля була на початку нульових, коли ті ж люди почали запитувати в агентств інші напрямки, більш дорогі, далекі та цікаві.

З появою онлайн-ресурсів для пошуку проживання і перельотів з'явилися самостійні мандрівники, які швидко зрозуміли, що для поїздки потрібні тільки кредитка і телефон. А ось четверта хвиля, яка тільки набирає обертів, — це ті, кому не вистачає тільки однодумців і досвіду, щоб дістатися до місць, куди самому так просто не потрапити. Уже років п'ять люди в соціальних мережах групуються за інтересами, у тому числі для спільних подорожей.

Якщо в аеропорту ти чекаєш, що тебе зустрінуть з табличкою, а при найменшому утрудненні тягнешся до телефону, щоб зателефонувати турагенту, — ти далекий від цих мандрів.

Якщо в аеропорту ти чекаєш, що тебе зустрінуть з табличкою, а при найменшому утрудненні тягнешся до телефону, щоб зателефонувати турагенту, — ти далекий від цих мандрів. Якщо ж ти здатен сам знаходити рішення і не боїшся спілкуватися з місцевими, то ти на правильному шляху. І от коли люди прийдуть до цього розуміння, в Україні стане більше мандрівників, зараз же — в основному туристи.

Причому навіть тут, у нас під боком, можна знайти такі екзотичні місця, про які навіть не підозрюєш. Відомий мандрівник Євген Рафаловський відкрив для мене Київську Амазонію. Скрізь можна знайти «інші» місця, для цього потрібно просто хотіти жити в такому форматі. Ти повинен зрозуміти, що тобі вже недостатньо стандартних турів, вони чужі і вторинні.

img

Тревелхаки від Дениса Морару

Чесно кажучи, я не ганяюся за дешевими квитками і житлом. Мені просто ліньки і ніколи цим займатися. Якщо ціна влаштовує — я лечу. Але, наприклад, за готель у Європі я більше €50 не плачу. Знімаю найчастіше не номери, а квартири, і не в туристичному центрі, тому що мені завжди дуже цікаво, як живуть місцеві жителі.

Наприклад, під час останньої поїздки до Греції я орендував апартаменти за 200 метрів від моря лише за €20 на добу. Моїми сусідами були греки, я бачив, чим вони живуть і що їдять. Це набагато крутіше, ніж безликий номер у готелі. Коли я бігав по пляжу і підбігав до межі готелю, дивувався: люди, які там живуть, навіть не виходять за територію, вони немов у заповіднику! Їхній максимум — це стандартні екскурсії від гіда. Ми ж узяли машину й об'їздили весь Північний і Південний Крит, спеціально заїжджали в такі місця, де немає цих «заповідних».

У Європі, як на мене, уже складно залишатися туристом (хоча, як бачимо, є і такі). Достатньо мати телефон з потрібними додатками, купити туристичну картку — і їздити, дивитися, вбирати.

Як на мене, найважливіший тревелхак — це вміння заздалегідь знаходити собі відповідну компанію, тоді і поїздка буде в кайф. А якщо у тебе по всьому світу є знайомі, які тебе зустрінуть і проведуть по цікавих місцях, — значить, ти вже мандрівник.

На Travel Fest, який відбувся в Києві 19-20 вересня Денис розповів про свій проект MyNext.Travel як альтернативний спосіб досліджувати світ. Послухати інтерв'ю Дениса Морару з мандрівниками також можна щовівторка о 18:00 на «Європі Плюс».

 

TRIPMYDREAM — простий пошук вигідних подорожей. Вам більше не доведеться витрачати час на тривалі пошуки цікавих туристичних пропозицій під ваш бюджет. Раціональний вибір і емоційне порівняння — ми все вже підготували для вас.

Друзі, нагадуємо, що є суперудобний спосіб стежити за вигідними авіаквитками - наш Telegram-канал

Передплачуйте та отримуйте першими все кращі пропозиції!

Хочеш подорожувати частіше?
280 000 передплатників вже отримують наші листи з авіаскідкамі до -85% і подорожують частіше.
ok
або
Сподобалась стаття?
😍
😂
😄
😐
🤔
😩
Розповісти друзям:
Коментарів немає
tripmydream — туристичний сервіс, який допомогає підібрати, проанализувати та придбати найкращі пропозиції перельоту та проживання в будь-якій точці світу. Вся необхідна інформація для мандрівника — саме тут!