Вперше ми опинилися тут проїздом восени 2013 року. Між прибуттям до Будапешта і вильотом до Рима було кілька годин, і їх мені вистачило, щоб розчаруватися. Лив дощ, було сіро та непривітно, коло вокзалу купчилися безпритульні. Останньою краплею стала угорська мова — не схожа ні на яку іншу, і тому абсолютно незрозуміла. В результаті я тоді сказала чоловікові, що в Угорщину більше ні ногою. І тут, обираючи країну для чергової подорожі, ми вирішили спробувати ще раз. Не пошкодували. Виявилося, що сонце у Будапешті теж світить, люди розуміють англійську, та й загалом місто варте уваги. А ще сюди поки літають рейси Wizz Air з Києва, що робить поїздку фінансово доступною.
Класичні маршрути прогулянок Будапештом і його околицями описані в десятках путівників, повторюватися не буду. Розповім лише про ті місця, які можу порекомендувати від щирого серця.
Височіє над містом на 235 метрів, носить ім'я святого, вбитого язичниками і, якщо вірити легенді, скинутого з цього пагорба в бочці в річку. Підйом неспішним кроком займає близько 20 хвилин, нагорі знаходиться оглядовий майданчик, цитадель, яка під час Другої світової війни використовувалася німецькими військами, і частина монумента Свободи, зведеного після закінчення війни. Звідси можна зробити красиві фото мостів через Дунай і панорамні знімки. Чим ця точка цікавіша за розкручені куполи базиліки Святого Іштвана або Рибальський бастіон? Наприклад, можливістю скинути пару зайвих кілограмів, придбаних за час відпустки, — підйом досить крутий.
Улюблене місце відпочинку жителів Будапешта — весь острів є парковою зоною, де знаходяться купальні, дискотеки і кафе. Але нас сюди привело не це, а прочитана в путівнику інформація про музичний фонтан. Він працює і вдень, але найтриваліша та найкрасивіша вистава починається о 21:00. Вже за півгодини до початку всі лавки навколо були зайняті, і ми, наслідуючи приклад місцевих дітей, сіли на борт фонтану. Шоу вражає: включається підсвітка, звучать класичні мелодії, світові хіти та угорські народні пісні. А головне — все це абсолютно безкоштовно. Ми були на аналогічній виставі у Празі — тут крутіше. Приходьте і переконайтеся.
Найстаріший у Будапешті (жвава торгівля триває тут з 1897 року). Є пам'ятником архітектури, але і в наші дні використовується за прямим призначенням. Він дуже атмосферний, такий, знаєте, не з XXI століття. Ціни завищені (адже ви не сумнівалися, так?), але сюди варто прийти, щоб просто прогулятися між рядами. Колоритні продавці, непередаваний запах салямі, яскраві сувеніри — на годину точно знайдете собі заняття. На другому поверсі працюють лотки з угорським фаст-фудом. Ми не куштували, але аромати звідти долинали чудові.
Сентендре — таке собі поселення для творчих людей, де живуть художники, письменники та представники інших цікавих професій. Будинки і паркани тут розфарбовані в яскраві кольори, працюють лотки з вуличною їжею, а також магазини з кумедними сувенірами ручної роботи. Є в Сентендре Музей марципана (це такий же предмет національної гордості, як паприка). Колекція не дуже велика, але деякі експонати (наприклад, копія Парламенту або фігура принцеси Діани в повний зріст) вражають своїми розмірами і кількістю дрібних деталей. На виході ви знайдете магазин, де можна купити маленькі фігурки з марципана в якості сувенірів рідним.
Зі станції Margit hid сюди йде приміський поїзд Н5 (їдете до кінцевої). Вам потрібен один разовий квиток, який використовується для поїздок містом, і ще один — на проїзд в межах 15-ти кілометрової зони навколо Будапешта. Купити їх можна в автоматі на станції (є російський інтерфейс і можливість оплати карткою).
Рекомендую не заходити сюди поспіхом, а відвідати концерт органної музики. У храмі неймовірна акустика, захід однозначно вартий витрачених грошей. Дізнатися розклад можна у розповсюджувачів квитків, які чергують біля входу в базиліку, або на сайті http://en.bazilika.biz/concerts.
Знаходиться неподалік від Королівського палацу і Рибальського бастіону. Адреса: Szentháromság utca 7. Працює з 1827 року, вважається, що це одна з перших кав'ярень Будапешта (за деякими даними — перша). Обов'язково спробуйте традиційні торти «Добош» та «Естерхазі», а також місцеві лимонади. Тут багато туристів, тому столики зазвичай зайняті, доведеться почекати 10-15 хвилин. За два шматочки торта і два лимонади ми заплатили 3115 форинтів (близько €10), 10% за обслуговування автоматично включають у рахунок. Приймають оплату карткою, є Wi-Fi.
Адреса: Váci u. 74. Власник — колишній журналіст, який об'їздив багато країн і з кожної привозив рецепти приготування кавових напоїв. Я закохалася в це місце з першого погляду, і справа не тільки у каві. Тут рай для візуалів: оригінальний інтер'єр (одні маски і картини на стінах чого варті), меню у вигляді глянцевого журналу з десятками красивих фото та хлопці-бариста, які ніби зійшли з обкладинки. Ціни прийнятні — за дві кави, шматочок торта і чарку якогось рому, що викликав щире захоплення чоловіка, віддали 1370 форинтів (близько €4.5).
Адреса: Madách Imre tér 3. Людям, які мають звичку фотографувати все навколо (як я, наприклад), заходити сюди небезпечно — можна забути поїсти. Стіни прикрашені старими афішами і веселими наліпками, а на одній взагалі красується килим. Меню не дуже різноманітне, але все, що ми спробували, було дуже смачним. Рахунок за дві основні страви, лимонад і келих вина — 5620 форинтів (приблизно €18). Дві цікаві особливості: тут можна залишити чайові з карти і замовити половину порції за зниженою ціною.
Угорська здалася мені дуже «об'ємною», якщо можна так висловитися — людина уточнює у касира, коли буде наступний автобус, а здається, що цікавиться біографією водія і всіх його рідних до десятого коліна. Справедливості заради, мовний бар'єр нам не заважав. У Будапешті практично з усіма вдалося поспілкуватися англійською (рідше — російською), а в маленьких містах у справу йшли аркуш із ручкою, заздалегідь заготовлені назви станцій і активна жестикуляція.
Перші кілька днів складно перебудуватися і запам'ятати, що тут тисяча — це не дуже багато (1000 форинтів приблизно дорівнює €3.2). Через якийсь час звикаєш, і цінники в магазинах перестають викликати шок. Витрачати гроші стає легше.
Я не жартую — вона скрізь. Колись під час відпочинку в Карпатах я дивувалася тому, що білі гриби там не кладуть хіба що в торт. Тут та ж історія. Смачно, але через два-три дні починає приїдатися. Нічого не поробиш — особливості місцевої кухні.
Якщо володієте англійською на рівні, достатньому для розуміння усного мовлення, краще записуватися в англомовну групу. Ми слухали екскурсії російською у Парламенті й Оперному театрі, в обох випадках гіди дуже старалися, але мені особисто акцент трохи заважав. У екскурсоводів, що проходили повз і вели розповідь англійською, такої проблеми не було помічено. Бонусом стане відсутність на горизонті співвітчизників, які мчать старовинними сходами з криками «Ой, Валь, дивись, яке дзеркало! Сфоткай мене!» і ведуть зйомку там, де це заборонено, змушуючи гіда відволікатися на зауваження.
Навіть під ранок. Навіть біля вокзалу. Ми жили за п'ять хвилин ходи від станції Nyugati, і спочатку мене це сусідство трохи непокоїло. Так, безхатченки з настанням темряви з'являлися, але вони якісь зовсім не буйні та не чіпляються до перехожих, просто приходять сюди ночувати. Зворотний рейс у нас був дуже рано, і з апартаментів довелося виселятися о третій годині ночі. До найближчої станції йшли пішки — скрізь горять ліхтарі, тиша, ніяких п'яних бійок та сумнівних компаній. Європа...
В сумі на двох дорослих витрачено близько €1000. З них:
Поїздка відбулася рік тому, наприкінці серпня 2015 року, але ціни навряд чи встигли сильно змінитися.
Вигідний переліт з Києва до Будапешта від 52 євро — забронюйте на сайті tripmydream прямо зараз!
Читайте також:
Куди їхати на відпочинок в оксамитовий сезон?
Друзі, нагадуємо, що є суперзручний спосіб стежити за вигідними авіаквитками - наш Telegram-канал
Передплачуйте та отримуйте першими все кращі пропозиції!