Як це працює?
1. Банк збирає дані. Коли ви відкриваєте рахунок, банк перевіряє, чи є ви податковим резидентом іншої країни, крім тієї, де знаходиться банк.
2. Передача інформації. Раз на рік банки передають дані про фінансові рахунки в податкові органи своєї країни.
3. Обмін інформацією між країнами. Податкові органи країни, де знаходиться банк, передають інформацію податковим органам країни вашого резидентства.
Кого стосується CRS?
CRS стосується фізичних і юридичних осіб, які є податковими резидентами однієї країни, але мають фінансові рахунки в іншій країні. Якщо ви маєте бізнес чи зберігаєте кошти за кордоном, важливо перевірити свій статус податкового резидентства.
Яка інформація передається?
Банки передають такі дані:
• Ім’я, дата та місце народження, поточна адреса реєстрації ;
• Ідентифікаційний номер платника податків (TIN);
• Інформація про рахунок (баланс на кінець року, доходи, дивіденди, відсотки тощо).
CRS в Україні
Оскільки Україна приєдналася до обміну, українські банки вже почали оновлювати інформацію про своїх клієнтів і надсилати запити щодо податкового резидентства.
Законодавство зобов'язує банки збирати і передавати цю інформацію в податкові органи України, які, у свою чергу, можуть передавати її іншим країнам.
Штрафи: Якщо власник рахунку подає документи з неправильною або неповною інформацією банку, штраф становить 100 мінімальних заробітних плат на момент порушення (на 2025 рік це 800 000 грн).
Згідно з роз'ясненнями Мінфіну, обмін інформацією по рахунках нерезидентів відкритих в Україні відбувається поетапно:
• 2024 рік: передача інформації про рахунки, баланс яких перевищує 1 млн доларів США, відкриті до 1 липня 2023 року. Та інформація по усіх нових рахунках відкритих після 1 липня 2023 року
• 2025 рік: передача інформації про рахунки, баланс яких перевищує 250 тисяч доларів США, відкриті до 1 липня 2023 року.
• 2026 рік і надалі: обмін інформацією про всі рахунки, незалежно від їх розміру.
Ці етапи означають, що у 2024 році основний фокус буде на великих рахунках фізичних і юридичних осіб. Проте, вже з 2026 року, інформація про всі фінансові рахунки, незалежно від суми, буде включена в обмін.
Які ризики бувають?
1. Штрафи та санкції. За неправильно подану інформацію можна отримати значні штрафи або навіть блокування рахунків.
2. Додаткові податки. Якщо ви не декларуєте доходи, отримані за кордоном, можуть виникнути проблеми з українськими податковими органами.
3. Юридичні наслідки. У разі виявлення ухилення від сплати податків ви можете стати об’єктом розслідування.
Чи можливо уникнути CRS?
Можу зазначити, що можливості повного уникнення CRS обмежені, оскільки система розроблена для глобальної прозорості. Водночас існують законні стратегії для мінімізації ризиків, щоб уникнути можливих несприятливих податкових наслідків.
Ось основні підходи:
1. Зміна податкового резидентства
Якщо Ви більше не бажаєте бути податковим резидентом країни, яка бере участь у CRS (наприклад, України), можливо змінити своє резидентство на країну, яка не є учасником CRS. Наприклад, Мальдіви, Македонія, США, Камбоджа. Але це не дасть Вам довгострокових гарантій, оскільки перелік країн, які приєдналися до обміну, постійно зростає. На сьогодні учасниками CRS є вже 125 країн.
Важливо! Зміна резидентства має бути реалістичною та підтвердженою реальними обставинами: проживанням, бізнесом, сімейними зв’язками тощо.
2. Структурування бізнесу
Для власників бізнесу структурування холдингу через залучення реально діючих фондів чи трастів, що не мають прямого бенефіціара, може бути рішенням у деяких ситуаціях. Однак такі структури повинні відповідати законам і не використовуватися для ухилення від податків, оскільки це може призвести до серйозних наслідків.
Використання багаторівневої структури власності з компаніями в різних юрисдикціях, не допоможе уникнути CRS, оскільки при відкритті рахунку Ви повинні показати банку усю структуру власності компанії до її кінцевого бенефіціарного власника.
Важливо пам’ятати:
Будь-які дії для уникнення CRS повинні бути в рамках закону. Пряме ухилення від CRS чи податків може мати серйозні наслідки, включаючи штрафи, кримінальне переслідування та репутаційні ризики.
Якщо у вас є конкретна ситуація, я рекомендую звернутися за персональною консультацією для розробки законної та ефективної стратегії.
Що може привернути увагу податкової в рамках CRS?
1. Високий залишок на рахунку
Одним із ключових факторів, що може зацікавити податкові органи, є великий залишок коштів на іноземному рахунку.
На період військового стану в Україні встановлено обмеження: рахунки із залишками менше 250 тисяч доларів не підлягають ретельному аналізу з боку податкових органів. Проте після завершення воєнного стану ситуація може змінитися, і увага до таких рахунків зросте.
2. Різке збільшення доходів або залишків
Різке зростання залишків на рахунках може викликати запитання у податкових органів. Якщо такі доходи не відображені у деклараціях, податкова може ініціювати перевірку для з'ясування їх походження.
3. Перекази між рахунками у різних країнах
Якщо особа активно переказує кошти між рахунками у різних країнах, це може привернути увагу як до фізичної особи, так і до її можливого бізнесу. У податкових органів виникають питання щодо мети таких операцій та їх відповідності правилам трансфертного ціноутворення чи уникнення оподаткування.
4. Розбіжності у даних про податкове резидентство
Інформація, яку надають банки в рамках CRS, включає дані про країну податкового резидентства власника рахунку. Якщо особа подає декларації в Україні, але вказує іншу країну як свою резидентську, це може стати підставою для додаткового аналізу.
Приклад:
Людина перебуває за кордоном більше 183 днів на рік, але подає звітність в Україні. У такому випадку може виникнути спір про податкове резидентство цієї особи, особливо якщо в країні перебування у неї лише туристичний статус.
5. Використання складних структур власності
Деякі особи використовують складні корпоративні структури, щоб приховати свою причетність до активів або зменшити податкове навантаження. Проте CRS дозволяє відстежувати бенефіціарних власників компаній та їх рахунків, що значно ускладнює використання таких схем.
Розглянемо приклади застосування CRS на практиці
1. Володимир має рахунок в іноземному банку і вказав себе резидентом України. Проте він працює та живе в іншій країні більше 183 днів на рік. Через CRS ця країна може отримати інформацію про його рахунок, і виникне ризик подвійного оподаткування, якщо Володимир не доведе своє фактичне резидентство.
2. Сергій має статус тимчасового захисту у країні за кордоном та отримує там соціальну допомогу. При цьому має працюючий ФОП в Україні. Обидві країни можуть отримати інформацію про залишки на рахунках Сергія в іншій країні через автообмінCRS. Окрім ризику подвійного оподаткування, у Сергія є високий ризик перевірки його права отримання соціальної допомоги та можливої кваліфікація його дій як шахрайство, якщо при отриманні цієї допомоги він не повідомив, що має доходи в Україні.
3. Інший приклад — компанія, що належить українському бізнесмену, отримує пасивний дохід за кордоном. Дані про доходи компанії будуть передані до України, що може спричинити перевірку його податкової звітності.
Що робити, якщо є ризики?
• Перевірити свій податковий статус. Зрозумійте, в якій країні ви є резидентом для цілей оподаткування. Скористайтеся тестом на сайті.
• Консультуйтеся з юристом або податковим консультантом. Якщо у вас є рахунки за кордоном, переконайтеся, що вся інформація надана правильно.
• Відповідайте на запити банків. Не ігноруйте листи чи дзвінки від вашого банку.
При відкритті рахунків за кордоном важливо проконсультуватись з міжнародним податковим експертом, щоб правильно заповнити усі анкети та розуміти наслідки, які можуть виникнути.
