Найстаріше місто Індії за переказами було засноване богом Шивою ще 3000 років тому. Тому Варанасі за важливістю для індусів займає таке саме місце, як Ватикан для католиків.
Саме тут химерно поєднуються такі протилежні стихії: вода та вогонь. На березі річки Ганг щодня горять близько 100 похоронних багать. Враховуючи всю святість та сакральність місця, тут хочуть бути кремовані після смерті десятки тисяч індусів. Дітей та незаміжніх жінок не кремують. Їхні тіла опускають у воду річки Ганг. Тому людські останки, що пропливають річкою, можуть шокувати новоприбулого туриста.
Щороку сюди приходять мільйони паломників з усієї Індії, щоб здійснити священне обмивання та помолитися у місцевих храмах. А їх тут понад 3000. Кожен храм присвячений якомусь індійському божеству. І за переказами, якщо помолитися у 108 храмах, то збудуться усі бажання. Прочани долають сотні кілометрів, іноді босоніж. Сплять у притулках, просто неба, тільки щоб дістатися до Варанасі — священного місця. Тут, у місці, куди спускаються боги, кожен смертний може знайти повну гармонію та блаженство.