Типажі туристів, які всіх дратують в аеропорту

Не думайте, що всі ці люди, які лежать і хропуть посеред залу очікування, — бідні пасажири, які потрапили у форс-мажор через скасування рейсу. Найчастіше це ті, хто під час тривалої пересадки воліє не знімати номер у готелі при аеропорті, а розташовуються прямо тут, на своїх рюкзаках. Лежать вони, як правило, прямо на підлозі, а не на кріслах, в одязі і безпробудному сні. Зустрівши таке видовище в якомусь іншому громадському місці, ви, напевно, б кинулися кликати поліцію або соціальних працівників, а в аеропорту прийнято тихенько, навшпиньках переступати через цих сонь.

Як уже говорилося, аеропорт — місце, де відпочивальники вже починають розслаблятися і переходити в режим відпустки. Тільки деякі пасажири занадто буквально це розуміють. І замість підбадьорливої кави перед польотом приймають дещо міцніше. При цьому доводять себе до стану реальної коми. Через них навіть можуть затримувати рейс. Такі трапляються і в бізнес-класі. Окремо, звичайно, варто виділити суто слов'янську традицію влаштовувати імпровізовані паті прямо в салоні літака, незважаючи на заборону алкоголю на борту.

Як правило, це сімейна людина, з голови до п'ят обвішана речами. За нею тягнеться і перелаюється ціла низка дітей. Чомусь цей типаж пасажирів завжди найбільш нервовий. Першими потрібно потрапити на паспортний контроль, і начхати, що вони збивають з ніг інших своїми надувними колами або пакетами памперсів. Їх повинні пропустити першими на літак, а чада неодмінно повинні бути посаджені біля ілюмінаторів.

Навіть не знаємо, що рухає цими людьми, але такі зустрічаються на кожному рейсі. Вони впиваються в телефон і не відривають очей від дисплея ні під час паспортного контролю, ні при зльоті. Здається, вони навіть не помітять, якщо замість літака їх посадять у космічний корабель.

Ці ніяк не можуть відірватися від роботи: до останнього сидять за ноутбуком, завжди гарячково шукають найближчу розетку. Саме вони останніми залітають на борт, на ходу, мабуть, дописуючи квартальний звіт.

Цей типаж нешкідливий, але дуже кумедний. Узимку, прямуючи на моря, уже в аеропорту стоять у шортах і футболках. Улітку, збираючись на північ, вони закутуються у светри в залі очікування. Ось така психологічна акліматизація.

У цього виду є особливий підвид: повертаючись із відпустки, вони одягаються в національні костюми тієї країни, де відпочивали. Або й гірше — у ці стандартні футболки та реглани з назвою міст, які штампуються мільйонами і продаються в кожній сувенірній крамниці. Це захоплені люди, натхненні. Тому не закочуйте очі до неба, коли побачите, сидячи в Costa Coffee і чекаючи на свій рейс, дивну людину в мексиканському пончо або китайському кімоно.