Ви дивились коли-небудь фільм «День Бабака»? Якщо ні, обов'язково це зробіть. Якщо так, то знову перегляньте, але після того, як поїдете на Балі.

Я спеціально не хочу давати топ-N порад, куди піти і що робити, тому що на власному досвіді переконалася, що для кожного Балі відкривається по-своєму. Тому, скоріше, це буде топ-вражень і міфів, створених для мене і мною ж зруйнованих.

Балі приваблює щороку все більшу кількість туристів, які потім навіть залишаються там жити. Як і багато азійських країн, де в якийсь момент трапляється сплеск туризму, Балі не без труднощів балансує між збереженням своєї автентичності та побудовою відповідної інфраструктури для індустрії.

Моя подорож тривала 2 тижні, але в цій статті я опишу її динамічну частину (друга половина поїздки — життя в ашрамі).

Кохання з першого погляду у мене не сталося, скоріше навпаки, здивування: «Що тут захоплює настільки, щоб летіти понад 20 годин?! Адже є Шрі-Ланка, Португалія, де культура, океан, колорит... А що тут? Галас, засмічений берег, навколо бажаючі підвезти-продати...»

Враження №1: Кута — чого боятися?

Місце для тих, хто любить нічне життя у всіх його проявах і пізній ранок. Тому в нічний час серед місцевих можна зустріти представників будь-якого сервісу: від підвезти на байку до плетіння косичок і набивання тату.

Хаотично, але досить чисто — у порівнянні з містами іншої Азії (Індією, В'єтнамом). Мене попередили, що сумку потрібно тримати перед собою, а неуважність може призвести до того, що залишишся без гаманця. Розслаблятися не можна навіть у барі, відвернешся — і в стакан додадуть снодійне, і тоді точно до готелю голий і босий підеш.

Сказати, що першого дня я відчувала себе незатишно, — нічого не сказати. Криміногенна ситуація — це не міф і процвітає в середовищі емігрантів (не балійців!).

Враження №2: Кута — як є

Проживши в Куті тиждень в одному (як пізніше виявилося) з найбільш «неблагополучних» районів, я рекомендую бути уважними, бо там просто багато людей. Серед яких різні. Але коли доводилося повертатися до готелю пізно вночі, іноді зовсім не туристичними підворіттями і вуличками (спасибі внутрішньому «компасу»), у мене жодного разу не було інцидентів, які підтвердили б побоювання.

Враження №3: Смачно та дешево

Смачно — так, дешево — ні. Вже не для українців. Зараз при перерахунку на гривні розумієш, що на ті ж $4 поїв би нормально і в столичних кафе. А на $10-15 і в ресторані. Але для бюджетних туристів чудова опція — «warung», забігайлівки для місцевих. Вони на кожному кроці та не завжди мають привабливий вигляд, але в них можна поїсти смачної балійської їжі зі свіжовичавленими соками за кілька доларів (в перерахунку на рупії) без шкоди для шлунка.

Незважаючи на велику кількість туристів, їжа та соки в Куті дешевші, ніж в Убуді. У порівнянні з іншими країнами Азії на Балі чистота. Всі щодня прибирають територію перед своїми магазинами, готелями і т. д., тому спокійно можна пройти по місту босоніж, ні в що не вступивши і не наступивши.

Враження №4: Кута — океан, узбережжя, сезон дощів

Я люблю сезон дощів, оскільки можна, як у дитинстві, подуріти під теплою зливою. Або просто затишно перечекати її у місцевих кав'ярнях. Те, що засмучує в цей період, — узбережжя.

Діалог Океану та Людини гранично справедливий: що віддаєш — повертається з усією щедрістю. Тут це тонни сміття вздовж усього берега, які знову опиняються в хвилях, як тільки починається приплив.

Куди поїхати у 2017-му? Зібрали для вас ТОП-10 напрямків must visit!

Хвилі в Куті підходять для новачків, але за умови, що є інструктор, який розбирається в припливах-відливах-відстані між хвилями та інших показниках для серфінгу. Коли йдеш пляжем, виникає відчуття, що кожен другий — або серфінг-інструктор, або дайвер від Бога. Сотні місцевих (і не тільки) пропонують свої послуги. Якщо хтось, як я, абсолютний новачок і не «риба у воді», з середніми вестибулярними даними, рекомендую брати інструктора, який вільно говорить зрозумілою вам мовою. І такого, який одразу ж піде з вами у воду, а не буде першу сотню доларів відпрацьовувати на піску.

7 найкращих місць для серферів-початківців — читайте на tripmydream!

Теорія обов'язкова, але навички здобуваються тільки в реальній ситуації. Можливо, падінь у перший час буде більше, але вони безпечні. Мій досвід — чим більше падаєш і знову, зціпивши зуби, плентаєшся з дошкою проти течії, тим швидше змушуєш себе зібратися і врешті-решт стаєш вже в перший день на піну. Якщо приїхали в сезон дощів, потрібно бути готовим, що з волосся доведеться діставати сміття, а з дошки (в найкращому випадку) струшувати целофанові пакети. Але як тільки спробуєш працювати з дошкою на воді, бруд вже не має значення. Тому що з цього моменту починаються особисті взаємини з Океаном.

Враження №6: Нуса-Дуа — океан і серфінг

Якщо вже навчився ставати на дошку в проливний дощ, розгрібаючи руками купи сміття у воді, то можна вирушати до воістину райського місця — Нуса-Дуа. Там хвилі вже не для новачків, тому що виходиш на «велику воду». І вже не йдеш, а гребеш. Для порівняння, це як кататися на лижах без підйомників. Це місце, немов ін'єкція чистоти та краси, проникає в твою душу після бунтівної Кути. Чого варта дорога через швидкісне шосе, з якого відкривається панорама на узбережжя та видно злітну смугу аеропорту Ngurah Rai. Нуса-Дуа — більш пристосоване для вимогливого туриста місце з 5* готелями та відповідною інфраструктурою. Але на територію пляжів (та й самих готелів, щоб, наприклад, переодягнутися) пускають без проблем як серферів, так і просто бажаючих полежати на чистих пляжах і скупатися в тихих гаванях.

Для мене Нуса-Дуа стала першим «самостійним» досвідом спілкування з Океаном. Серфінг вже був на хвилях, а не на піні, а значить, далеко від берега. Рифи такі, що катаються і початківці, і досвідчені серфери. Якщо ви зупинилися в Куті та втомилися від суєти і звуку моторів — узбережжя Нуса-Дуа буде чудовою альтернативою.

Враження №7: Транспорт, обмінники валюти та інші послуги

Побувавши на Балі, починаєш вірити, що ця країна дуже прихильна до тих, хто довіряє течії, але не стоїть на місці (як у серфінгу: ловиш швидкість хвилі — тоді вона тебе несе далі). Мені зустрічалися відкриті, порядні й добрі люди, які до того ж вірять у карму. Наприклад, керуючий готелю сам пішов в обмінник (не всі обмінні пункти однаково чесні — є такі, де турист запросто може стати жертвою шахраїв) і поміняв мої гроші за найвигіднішим курсом. Він також порекомендував, куди поїхати, і дав водія на більш вигідних умовах, ніж якщо б я домовлялася в кіосках з туристичними послугами.

10 речей, які потрібно зробити на Балі — обов'язково прочитайте перед поїздкою!

На Балі, як і в усій Азії, торгуйтеся. Завжди є можливість збити ціну на 15-20%, якщо є навички парламентера і підходити до процесу, як до гри. За день оренди водія на комфортному авто для екскурсій із Кути до Tanah Lot, Uluwatu та огляд красивих місць я заплатила 500 тис. рупій (це приблизно $40).

Враження №8: Поза Балі

Послухавши поради від місцевих, куди поїхати, я випадково опинилася в одному з найкрасивіших місць Індонезії — Гілі (Gili). Це невеликий архіпелаг із трьох островів, частина провінції Ломбок. Кожен «Гілі» знайде свого туриста: нічне життя, серфінг, божевільні веселощі — Gili Trawangan; тихий відпочинок із медитаціями наодинці з природою — Gili Meno; снорклінг, SUP (сап, англ. Standup paddleboarding), йога і колорит місцевого населення — Gili Air. Останній був якраз для мене. Будиночки ніби в джунглях, а звуки природи гармонійно поєднуються з передзвоном на кінних візках — єдиний транспорт, крім велосипеда, дозволений на острові.

Тут прекрасний вибір морепродуктів за доступною ціною, але менша різноманітність фрешів. Зате на Gili бармени, дивно підморгуючи, запропонують magic mushrooms, які додаються в коктейль (а не вживаються в чистому вигляді).

Через своєрідний акцент і манери спілкування місцеві індонезійці здаються більш грубими, ніж балійці, але цілком безпечними.

І так, острів мусульманський, тому рано-вранці тебе можуть розбудити звуки, що лунають із мечеті...

В цілому за тиждень на Балі та в околицях острова можна отримати від відпочинку все, чого ти від нього очікуєш. А до чого був «День Бабака»? До того, що один раз відчувши красу та душу острова, хочеться знову і знову до нього повертатися. А перебуваючи на Балі, спілкуючись з його усміхненими жителями, розумієш, що доброта, любов до оточуючих і спокій є тим «найціннішим», заради чого варто здійснити 25-годинний переліт...

Замовте прямо зараз авіаквитки з Києва до Денпасара за найвигіднішою ціною — від 734 євро!

Читайте також:

Особистий досвід: самостійна подорож до Індонезії

ТОП-10 найкрасивіших пляжів Африки

Все, що ви хотіли знати про Занзібар: відповідь на 10 найважливіших питань