Романтичний Санторіні

Романтичний Санторіні

Особисте враження
21 червня 2016
Олена Коваленко
Олена Коваленко
Мандрівниця

Так, як надихають подорожі, можуть надихати тільки люди, які самі активно подорожують. Олена Коваленко нещодавно побувала на одному з найкрасивіших і найромантичніших курортів світу — грецькому Санторіні — і з радістю поділилася своїми враженнями з TRIPMYDREAM.

Санторіні — це коли у тебе просто мову відбирає!

Люди діляться на дві частини. Одні кажуть: «Ну, обдертий білий острів, розкручений для туристів, ну, для медового місяця, кілька днів і більше там робити нічого. На ніч, на дві, приїхати на екскурсію і забути, що таке взагалі було». А є люди, які просто беззастережно закохані у цей острів і розуміють його красу й унікальність.

До Греції я їхати не хотіла. У мене було дві країни, які я розглядала «на потім», — це Чорногорія та Греція. Але так вийшло, що минулого року я побувала і там, і там.

На Санторіні не хотілося їхати влітку, коли там дуже багато круїзних лайнерів та туристів. І спочатку ми планували активний відпочинок: візьмемо велосипеди, будемо кататися, ходити пішки з одного кінця острова на інший... Але як же сильно ми помилялися! Насправді, острів досить великий і гірський, а всім відома «біла сторона» — теж на горі, а пляжі — з іншого боку. Пішки туди не підеш, тільки оренда скутера, квадроцикла або проїзд на автобусах.

У нас були три ночі на, назвемо її так, «чорній стороні» з чорними вулканічними пляжами — на Камарі, і три ночі безпосередньо на Кальдері («біла сторона»).

Чорна сторона

У нас були три ночі на, назвемо її так, «чорній стороні» з чорними вулканічними пляжами  на Камарі, і три ночі безпосередньо на Кальдері («біла сторона»). Може, тому що був не сезон, але мені чорний пляж здався настільки красивим, що я тільки на ньому готова була провести тиждень. Тепле-тепле море, гарні білі хвилі та чорний пісок, навколо нікого, і ти можеш лежати на гарячому піску чи шезлонгу — це просто кайф! Плюс чорного піску в тому, що він прогрівається і залишається гарячим до заходу сонця, практично до темряви.

Скрізь таверни і кафе. Дуже зручно, що на Санторіні ти можеш прийти до бару, заплатити за напій (це може бути чай, кава) і користуватися шезлонгом і парасолькою весь день всього за €2. У багатьох європейських країнах цього немає — там треба буде викласти €12-15 за комплект.

Я не побачила чогось занадто дорогого на цьому острові — абсолютно звичайні європейські ціни.

Ціни на Санторіні

Є думка, що Санторіні — дуже дорогий острів. Я б не стала цього стверджувати, особливо, якщо порівнювати з Чорногорією або шалено дорогою Італією. На цьому острові немає чогось занадто дорогого — абсолютно звичайні європейські ціни. Вечеря з восьминогами, салатом і вином — близько €30. Порції такі великі, що можна брати і одну на двох. Сніданок у тавернах коштуватиме приблизно €7 на людину.

Жили ми в апартаментах на березі моря, третій лінії від пляжу, дійти можна було буквально за хвилин 5-7. Платили €30 на добу за двох. Житло на «білій» стороні, звичайно, дорожче. Але є транспорт, який ходить завжди без проблем, та легко дістатися в будь-яку точку острова.

Якщо ви шукаєте варіант бюджетного відпочинку, то можна спокійно жити в Періссі, у Камарі, засмагати на чорному пляжі, готувати в апартаментах або обідати в ресторанчиках, і все це буде виходити за цілком адекватні гроші.

Тож острів — і для бюджетних, і для більш забезпечених мандрівників.

Коли ти сидиш удвох з коханою людиною і нікого навколо — ось це Санторіні! Це романтика для двох.

«Біла» сторона

Через кілька днів ми переїхали на «білу» сторону, на Кальдеру. Розміщення там йде в трьох частинах — Тіра (столиця), де є порт, куди заходять усі круїзні лайнери, Імеровіглі та Ія, де найкрасивіші заходи сонця.

Я дуже довго обирала між курортами. Треба ж жити в Ії, де, як всі говорять, «просто неймовірні заходи сонця». Але я задоволена, що ми там не жили, з однієї причини — там багато туристів, просто дуже неймовірно багато туристів. І це не в сезон! Ввечері, перед самим заходом, вулиці заповнюються людьми настільки, що ти просто не можеш пройти.

Тіра — столиця, там багато магазинів, барів, але там вештаються в основному пасажири-круїзники. І о восьмій ранку напливає натовп пенсіонерів, які ходять скрізь, стоять у чергах у всі магазини, в усі бари... Навіть кави не вип'єш.

Ми обрали курорт Імеровіглі, він більш легкий, більш спокійний. І ось там я зрозуміла, чому є ті, хто люблять Санторіні, і ті, хто захоплені ним до нестями. Тільки уявіть: прокидаєшся о сьомій ранку, сонце встає з чорної сторони, навколо багато-багато маленьких соборів із дзвонами, синіми дахами, все біле, сонце підсвічує церкви, храми, дахи й острів з іншого боку заливає жовтим світлом. Весь острів ще спить і тільки-тільки починає прокидатися. І коли ти виходиш, піднімаєшся на дах, дивишся, як починають у кожному з готелів виходити офіціанти в білих сорочках з метеликами і на підносах несуть сніданки і ставлять їх на балконах... У тебе краєвид на Кальдеру, ззаду встає сонце, перед тобою красиве море — просто неймовірна панорама!

Ми жили в номері з терасою, а на даху готелю — стільці, шезлонги, можна просто ввечері піднятися, взяти пляшечку шампанського, фрукти, грецький сир і з келихом у руці насолоджуватися заходом сонця. Ось це найкрасивіше! Коли ти сидиш удвох з коханою людиною і нікого навколо — ось це Санторіні. Це романтика, це для двох, тихо, спокійно, з легким вітерцем...

Тільки коли ми зустріли цей захід у нас на терасі готелю і на другий день залишилися там же, я зрозуміла, як на цей острів потрібно дивитися.

Захід сонця на Санторіні

Але ми все ж поїхали до Ії, щоб подивитися на «найкрасивіший захід сонця». Приїхали біля п'ятої години, десь зайти повечеряти — не реально, практично всі ресторанчики забиті! Ми прогулялися і вирішили чекати захід, зайняти місце. З п'ятої години на гору почали з'їжджатися туристи (а захід починається о 17:30), і там було не просто багатолюдно, а справжня демонстрація, парад, натовп, з якимись камерами, селфі-палицями, і всі намагаються щось сфотографувати.

І ось захід минув, тебе разів із 200 штовхнули в спину. Я стояла, ледь не плакала, була дуже засмучена і не розуміла, чому сюди їде стільки людей? І тільки коли ми зустріли цей захід у нас на терасі готелю і на другий день залишилися там же, я зрозуміла, як на цей острів потрібно дивитися. Треба обирати свій готель, треба обирати своє затишне місце.

З незвичайних розваг на Санторіні ми спробували катання в горах на віслюках. Можна з Фіри спуститься вниз, у порт, або, навпаки, піднятися. Там дуже довгий і крутий підйом. Коштує розвага близько €5-7 за людину, але це дійсно дуже яскраво. Віслюки кумедні, обвішані різними помпонами, їх дуже емоційно підганяють ззаду. Можна їхати і без пастушка, вони вміють і самостійно підніматися.

Санторіні — це виключно для розслаблення: коли ти втомився і хочеш просто позасмагати на пляжі, випити смачного вина, роздивлятися дивовижні панорами.

Спілкування з місцевими

Місцеві дуже відкриті, дуже приємні, доброзичливі. Можливо, через засмагу, але всі вважали нас мексиканцями і навіть зверталися іспанською, та коли ми говорили, що ми з Одеси, всі щиро дивувалися, мовляв, що такого бути не може. При цьому всі знали, де Одеса, знали Україну.

Англійською говорять не всі. Звичайно, в сфері обслуговування розмовляють, але вимагати від погонича козликів знання мови, напевно, не варто.

І все ж — греки відкриті, приємні люди. Якщо щось треба — дорогу покажуть, хоча на острові заблукати, мені здається, абсолютно неможливо. Якщо ти заблукаєш на цих білих вуличках, ти вийдеш звідти дуже швидко і, навпаки, якщо кудись звертаєш, то перед тобою відкривається якась нова незвичайна панорама.

Уклад життя

Все тут дуже тихо, розмірено. Ввечері місто швидко засинає: всі повечеряли в тавернах і пішли відпочивати. Якогось дня я спіймала себе на тому, що не чую, як грає музика: в ресторанах, барах, на вулиці дуже тихо. Повний релакс, повна романтика. І якщо туристи хочуть більш насиченого відпочинку, то варто комбінувати «білу» і «чорну» частини: ті, хто хочуть тусовки — Міконос. А Санторіні — це виключно для розслаблення: коли ти втомився і хочеш просто позасмагати на пляжі, випити смачного вина, роздивлятися дивовижні панорами.

Головне розчарування

З розчарувань острова — це червоний пляж. Усі путівники пишуть: «Обов'язково вирушайте на червоний пляж». Але на мій погляд — чогось особливо цікавого там немає. Звичайно, якщо дуже хочеться подивитися, можна витратити на огляд день, але варто врахувати, що барів і ресторанів там немає (безпосередньо на самому пляжі), а повалятися в червоній воді на каменях — задоволення сумнівне. Ще й ціла юрба туристів, які фотографують тебе зверху і дивляться: «А що ж ти там робиш?»

У Греції обов'язково варто спробувати восьминогів.

Що варто скуштувати і придбати на Санторіні

На «білій» частині, в Тирі й Імеровіглі, є маса ресторанчиків, таверн, де можна смачно попоїсти в межах €40 на двох. Дзадзикі, мезе, восьминоги, грецький йогурт... Є, звичайно, ресторани, у яких кухарі з зірками Мішлен, де сет коштує €250. Але основна маса народу харчується в тавернах.

У греків варто спробувати йогурт, змішаний з медом і волоськими горіхами. Я для себе відкрила таверну «Катаріна» в Ії, про яку прочитала на TripAdvisor. Там спробувала найсмачнішу у своєму житті пахлаву: свіжа, з горіхами, гаряча, і до неї кладуть кульку ванільного морозива. Ммм... Смачно!

Обов'язково варто спробувати в Греції восьминогів. Їх готують на грилі з овочами, подають і сушених, приблизно €10-15 за порцію. Що мене здивувало, так це виноградники. Острів не зелений, абсолютно. Але ось між «чорною» та «білою» стороною все засаджено виноградниками. Є кілька виноробень, де роблять дуже смачне вино, і в якості сувеніру можна привезти пляшку хорошого вина. Є й екскурсії на виноробні з дегустаціями.

На острові роблять свій сир. Дуже рекомендую халумі та саганакі, смажений на грилі. Спробувати такий сир можна в кожній таверні. А ще — санторінську фету. Вона дуже відрізняється за смаком і є такою місцевою особливістю.

В містах є дуже багато різних майстерень, де місцеві майстри роблять прикраси — унікальні, цікаві, незвичайні, якісь нові форми. Прикраси з золота, срібла, вони робляться ексклюзивно, і ти знаєш, що цей екземпляр буде тільки у тебе. Все дуже зі смаком, витримано, сучасно. Багато також і кераміки, ліплення, все шалено красиве і можна взяти собі на пам'ять.

Замість висновку: 5 речей, які обов'язково варто зробити на Санторіні:

  • Побувати на чорному вулканічному пляжі.
  • Поснідати з краєвидом на Кальдеру, спостерігаючи, як у порт заходять круїзні лайнери.
  • Спробувати восьминогів і місцевий сир саганакі.
  • Покататися на віслюках у порту Фіри або старому порту міста Ія.
  • Зустріти захід із коханою людиною. Тільки удвох. І поаплодувати йому, як це за традицією роблять місцеві.